Основні риси прес-секретаря

Прес-секретар повинен мати певні риси. Розглянемо основні з них.

Доступність і відкритість. Це не означає, що прес-секретар мусить постійно спілкуватися з журналістами. Ідеться про системність такого спілкування передусім через заздалегідь оголошені брифінги.

Улітку 1993 p., коли президенти України та Росії у Дагомисі вели переговори про розподіл Чорноморського флоту, українські журналісти поскаржилися Л. Кравчуку на бездіяльність його прес-секретаря. Вони нарікали, що не отримують від нього жодної інформації про перебіг переговорів. Натомість поставили за приклад прес-секретаря російського лідера В. Костикова, який систематично з'являвся перед репортерами, щоб повідомити, як відбувається розмова за зачиненими дверима. Зрозуміло також, що В. Костиков давав інтерпретацію, вигідну російській стороні.

Володіння оперативною інформацією. Прес-секретар постійно зазнає атак з боку журналістів, які прагнуть негайно отримати інформацію з питання, що їх цікавить. Слід знову наголосити на необхідності передбачувати питання, що можуть постати у зв'язку з певною подією.

Так, на початку жовтня 2000 р. масові демонстрації в Сербії змусили піти з посади президента С. Мілошевича, видачі якого давно вже вимагав Міжнародний трибунал ООН у злочинах у колишній Югославії. Вранці 6 жовтня стало відомо, що функції глави югославської держави перейняв на себе представник опозиції В. Коштуніца. Західні лідери привітали зміни в керівництві країни. Натомість прес-секретар президента України О. Марти-ненко не знайшов нічого кращого, як повідомити журналістів на брифінгу, що Л. Кучма "поки ніяк не відреагував на ситуацію в Югославії". Ситуацію довелося виправляти главі держави. Через чотири години в інтерв'ю журналістам президент заявив: "головне, щоб в Югославії перемогла демократія, щоб перемогу там отримав демократично обраний президент". Водночас він зазначив, що "уважно відстежує ситуацію в Югославії й сподівається на перемогу демократично обраного президента".

Політична коректність. Це свідоме уникнення вживання такої лексики або стилістичних зворотів, які б спровокували звинувачення в упередженому ставленні на соціальному, расовому, національному, статевому або побутовому грунті.

Точність і недвозначність висловлювань (роль лаконічної яскравої фрази). Передусім слід зазначити, що спроби приховати інформацію лише поглиблюють кризову ситуацію і додають їй скандальних рис. Зрозуміло, це йде не на користь прес-секретарю, який неминуче втрачає довіру та повагу журналістів.

Не йде на користь справі мовчання, тобто демонстративна відмова від спілкування (відома фраза "ноу комент" - "без коментарів"). Як свідчить практика, така відмова лише посилює власне уявлення репортерів про подію чи проблему або виникає підозра, що від них щось приховують.

Спілкуючись із пресою, прес-секретар мусить пам'ятати, що вона сподівається почути від нього коротку, але влучну фразу, здатну стати заголовком у газеті або цитатою у випуску телевізійних новин. Вміти говорити саунд-байтами (від англ. sound - звук, bite - шматочок) - неодмінна умова успішної роботи прес-секретаря. Але цей потяг до дотепного виразу так само потребує обережності та виваженості. Інакше преса скористається можливістю покепкувати.