Особливості сучасного корпоративного управління
Ефективність корпоративного управління стає вирішальним фактором успішної роботи компаній в ринкових умовах. Для багатьох компаній, фінансових інститутів, бірж і урядів країн ця вимога ринку є на сьогодні однією з головних. За відсутності ефективної структури, що визначає взаємини ради директорів, виконавчого органу та акціонерів, українські компанії та економіка в цілому будуть постійно стримуватися в своєму розвитку нестачею капіталу.
На шляху підвищення ефективності корпоративного управління в Україні вже здійснено перші кроки. Зокрема, нещодавно запропоновано впровадження концепції так званого «незалежного директора» спостережної ради, яка є новою для всього українського корпоративного сектору. Незалежний директор – це особа, незалежна від керівництва та основних акціонерів, яка може бути об'єктивною при оцінці ситуацій та неупередженою, є нейтральним представником акціонерів меншості та усіх зацікавлених сторін і діє лише в інтересах корпорації. Спостережна рада, що працює належним чином, здатна неупереджено консультувати, контролювати керівництво, виходячи з об'єктивної оцінки стану справ у компанії/банку. Це спрацьовує навіть коли корпорацією (банком) управляє її найбільший акціонер. Незалежні директори дають Спостережній раді змогу повною мірою здійснювати незалежний та об'єктивний контроль керівництва компанії/банку. З метою вдосконалення корпоративного управління в українських банках в 2005 році Міжнародною фінансовою корпорацією був організований проект «Корпоративне управління в банківському секторі України», що мав на меті допомогти українським банкам уникнути небезпеки, яку являють собою слабкі Спостережні ради. П'ять банків-клієнтів цього Проекту і призначили до своїх Спостережних рад незалежних директорів. Цими банками є «ТАС-Комерцбанк», «Укргазбанк», «Дністербанк» (Львів), «Мегабанк» (Харків) та «Укргазпромбанк».
Характерною особливістю акціонування державних підприємств є розпорошеність акцій серед численних акціонерів. З іншого боку,
відсутність належного інституційного забезпечення процесів масової приватизації та дієвих механізмів захисту прав акціонерів в процесі приватизації призвело до масових порушень та зловживань у корпоративному секторі. Природно, вплив цих обставин на інвестиційний імідж українського корпоративного сектора негативний.
Органи державного управління приділяють недостатньо уваги проблемам корпоративного управління в Україні, хоч і визнають їх беззаперечну актуальність. Разом з тим, процес ринкових перетворень в нашій країні вимагає активнішого втручання держави в процеси вдосконалення корпоративного управління, розробки конкретних проектів та їх практичного впровадження. Також, однією з проблем корпоративного управління сьогодні є значна концентрація прав власності на підприємстві.
Таким чином необхідно зазначити, що єдино можливою передумовою свідомого вдосконалення корпоративного управління на своєму підприємстві є бажання власника вийти на міжнародні ринки капіталів, у середовище, що вимагає дотримання високорозвинених правових норм та процедур корпоративного управління.
Поліпшення рівня корпоративного управління є чинником підвищення інвестиційної привабливості та формування вторинного ринку цінних паперів. З метою підвищення рівня корпоративного управління в Україні є доцільним:
