Оцінка ризику

2.4.1 Класифікація ризику

З даних наведеної вище матриці можна вивести індекс ризику небезпеки.

Таблиця 4. Індекс ризику небезпеки.

Надмірний – виключно високий рівень ризику, який у переважній більшості випадків викликає негативні наслідки.

Гранично допустимий – це максимальний рівень ризику, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Прийнятний – це той рівень ризику, який суспільство може прийняти (допустити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

Знехтуваний (0-рівень) – це настільки малий рівень ризику, що він перебуває в межах допустимих відхилень від природного (фонового) рівня.

На практиці 0-рівень є неможливим. Знехтуваний ризик неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних умов для цього.

Концепція прийнятого ризику

Традиційна техніка безпеки ґрунтувалась на категоричній вимозі «забезпечити безпеку будь-якою ціною». Але реально звести її до нуля неможливо. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику.

Концепція прийнятного (допустимого) ризику – це прямування до такого рівня безпеки, який суспільство може прийняти у даний період часу і котрий може бути економічно виправданим. [5]

Отже, необхідно прямувати до такого малого значення ризику, який забезпечується даним суспільством на конкретному етапі його розвитку.

У деяких країнах рівень прийнятного ризику встановлений у законодавчому порядку.

Прийнятний ризик – це компроміс між рівнем безпеки і можливостями її досягнення. Справді, коли працюють, навіть дотримуючись усіх встановлених правил, все ж неодмінно існує деякий рівень залишкового ризику. Наскільки ризик є прийнятним чи неприйнятним – вирішує керівництво.

Концепція прийнятного ризику може бути ефективно застосована для будь-якої сфери діяльності, галузі виробництва, підприємств, організацій, установ.

Рис. 1.Визначення прийнятного ризику

Оцінка ступеню ризику

Для оцінювання ступеню ризику користуємося такою формулою:

3

Нв = (Н/Л) * 10 ,

де Нв – коефіцієнт нещасних випадків на 1.000 людей;

Н – кількість нещасних випадків;

Л – кількість відпрацьованих людино-годин у році.

Частоту ризику визначаємо за наступною формулою:

Кр = Н/Р,

де Кр – коефіцієнт частоти ризику;

Н – кількість нещасних випадків;

Р – загальне число людей.

Якісна та кількісна оцінка ризику

Завданням якісної оцінки ризику є визначення можливих видів ризику, оцінювання ступеню їх небезпеки, виділення чинників, що впливають на рівень ризику. Якісна оцінка ризику є найбільш уживаною у повсякденному житті.

Кількісна оцінка ризику надає ризику числового значення.

Її визначають:

ü Видом аналізованої діяльності;

ü Постановкою проблеми;

ü Здібностями і кваліфікацією особи, що приймає рішення;

ü Ставленням цієї особи до ризику;

ü Доступністю інформації, що характеризує ризик;

ü Фаховою підготовкою особи, що приймає рішення;

ü Чинниками, що створюють ризик.

Види кількісної оцінки ризику:

Об’єктивні - використовують характеристики випадкових процесів, отримані на підставі даних, що не залежать від думки певної особи.

Суб’єктивні - засновані на експертних оцінках ризику.

ризик безпека рівень

Методи визначення та оцінки ризику.

Інженерний (статистичний) - спирається на статистичні дані; полягає в розрахунку показників частоти виникнення нещасних випадків.