Способи управління ризиком

Що таке управління ризиком?

Для того, щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному їх комплексу, порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком.[6]

Способи управління ризиком:

ü повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;

ü заміна небезпечних операцій іншими – менш небезпечними;

ü удосконалення технічних систем та об’єктів;

ü розробка та використання спеціальних засобів захисту;

ü заходи організаційно – управлінського характеру, в т.ч. контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки.

Серед питань управління ризиком важливе місце займає вартість цього управління.

У будь-якій діяльності людину супроводжує ризик.

На рисунку 2 зображений графік очікуваних втрат на прикладі ризику у менеджменті. На цій гіпотетичній ілюстрації розглядаються лише можливі матеріальні втрати. У схемі допускається ймовірність небезпечної ситуації 1 з 1.000, якщо витрати менші або дорівнюють $ 5.000. Так само за умови значення показника прийнятого ризику 1 з 1.000.000 була запроектована втрата $ 5.000.000.

Рис. 2 [7]

Цю концепцію можна використовувати як базову з метою визначення кількісних та якісних меж для інших ситуацій.

На рисунку 3 зображена схема керування ризиком небажаної події.

Рис.3[8] Схема керування ризиком небажаної події.

Висновок

Отже, управління ризиком – це підхід до зменшення рівня небезпеки, що передбачає досягнення концепції допустового ризику.

Заходи та засоби забезпечення безпеки:

ü попередження чи ліквідація небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення;

ü захист людей від небезпеки шляхом застосування колективних чи індивідуальних засобів захисту, страхування під час робіт у небезпечних зонах;

ü використання технічних та конструкторських засобів підвищення безпеки, що дають змогу роботизувати, автоматизувати небезпечні виробництва;

ü суровий нагляд і контроль за виконанням законів, інструкцій та правил, що стосуються техніки безпеки;

ü розробка системи попередження реагування на надзвичайні ситуації та планів дій у випадку стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо;

ü забезпечення медико-гігієнічних умов для підтримання здоров’я.

[1] Санкт-Петербургский Государственный Технический Университет Механико-Машиностроительный Факультет ; лекции по курсу «Безопасность жизнедеятельности». Лектор: Сметанин А.

[2] Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності, - К.:ЦУЛ, 2010.

[3] Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К.:Каравела, 2008.

[4] Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності.

[5] Бедрій І.Я. Безпека життєдіяльності. – К.:Кондор, 2009.

[6] Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності, с.45.

[7] Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності, с.46

[8] Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини, - Львів: Бескид Біт, 2005, с.38