Сутність стандартизації і її значення в народному господарстві. Мета і завдання стандартизації
створення єдиних систем класифікації та кодування продукції, носіїв інформації, форм і методів організації виробництва.
Стандартизація продукції здійснюється за певними принципами, головними з яких є[1]:
урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності та ефективності виробництва для виробника, користі й безпеки для споживачів і держави в цілому;
гармонізація з міжнародними, регіональними, а за необхідності — з національними стандартами інших країн;
взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів;
придатність останніх для сертифікації продукції;
участь у розробці нормативних документів усіх зацікавлених сторін — розробників, виробників, споживачів, органів державної виконавчої влади;
відкритість інформації щодо чинних стандартів та програм робіт зі стандартизації з урахуванням вимог законодавства.
Результати стандартизації відображаються в спеціальній нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти й технічні умови — документи, що містять обов'язкові для продуцентів норми якості виробу і способи їхнього досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи й засоби вимірювання, випробувань, маркування, упакування, транспортування та зберігання продукції). Нормативно-технічна документація, що застосовується на підприємствах, охоплює певні категорії стандартів, які різняться за мірою жорсткості вимог до виробів і за сукупністю об'єктів стандартизації:
Міжнародні стандарти ІSО серії 9000;
Галузеві стандарти;
Державні стандарти України;
Стандарти науково-технічних інженерних товариств та союзів;
Технічні умови;
Стандарти підприємств.
Міжнародні стандарти розробляють, як правило, технічні комітети ISO. ISO
(Міжнародна організація зі стандартизації) – це всесвітня федерація національних органів стандартизації (комітетів членів ISO). Кожний комітет-член, зацікавлений у предметній галузі діяльності, для якої було створено технічний комітет, має право бути представлений у цьому технічному комітеті. Міжнародні урядові та неурядові організації, які взаємодіють з ISO, також беруть участь у роботах. Міжнародні стандарти готують згідно з правилами, викладеними у Директивах ISO/IEС (IEС-Міжнародна електротехнічна комісія). Питаннями якості в ISO займається технічний комітет ISO 176.
ISO-9000 - стандарт на якість проектування, розробку, виготовлення та післяпродажного обслуговування. ISO-9000 визначає базовий набір заходів з контролю якості та містить схему функціонування бізнес-процесів підприємства, яке забезпечує якість його роботи.
ISO-9000, не є стандартом якості власне для товарів та послуг, що виробляє підприємство. Схема “покриває” всі етапи виробничого циклу випуску товарів/послуг: закупку сировини і матеріалів; проектування; створення і доставку товарів; обслуговування клієнтів; навчання персоналу.
Є чотири частини ISO -9000:
9000-1 - настанови щодо вибору і застосування;
9000-2 - настанови щодо застосування ISO -9001, ISO -9002 та ISO –9003;
9000-3 - настанови щодо застосування ISO-9001 до розроблення, поставляння та супроводження програмного забезпечення;
9000-4 - настанови щодо управління програмною надійністю.
Міжнародний стандарт ISO 9001 розроблено технічним комітетом ISO/TS 176 ”Управління якістю і забезпечення якості”, Підкомітетом SC2 “Системи якості”. Переглянуто назву стандарту, яка більше не містить терміну “забезпечення якості”. Це відбиває той факт, що вимоги до систем управління якістю, встановлені ISO 9001, спрямовані також поряд із забезпеченням якості продукції на підвищення задоволеності замовника.
ISO-9001- системи якості - модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування.
ISO-9002 - системи якості - модель забезпечення якості в процесі виробництва, монтажу та обслуговування.
ISO-9003 - системи якості - модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробування.
ISO-9004-1 - управління якістю та елементи системи якості: Частина 1: настанови
ISO-9004-2 - управління якістю та елементи системи якості: Частина 2: настанови щодо послуг.