Дослідження системи управління персоналом установи
Система управління персоналом районної освіти відпрацьована на протязі десятків років і особливих змін цієї організації не відбувалося. Основний принцип керівництва (єдиноначальне). Тобто начальник відділу освіти здійснює управлінські функції особисто і несе за це відповідальність перед вище стоячим керівництвом районного та обласного значення. Безумовно для прийняття тих чи інших управлінських рішень начальник вивчає їх виникнення, обставини, характер, проводить відповідну роботу з залученням фахівців, при необхідності окремі питання вирішуються на нарадах. Після прийняття рішення підлеглі, яким доручено його виконання, повинні безумовно їх виконати. Начальнику відділу підпорядковані всі працівники районного відділу освіти, включаючи і мережу шкіл району, але для оперативності в роботі, начальник вирішує необхідні питання безпосередньо з дерик торами шкіл, будинків дитячої творчості та спортивної школи, головним бухгалтером, завідуючим методичним кабінетом, з ведучими спеціалістами, при необхідності залучає інших працівників. Так по вирішенню кадрових питань начальник спілкується с працівником, якому доречні вирішення даних, кадрових, питань, так як посада штатного працівника по кадрах у відділі освіти відсутня. Аналогічно вирішуються правові, технічні, господарські питання по яких теж немає штатних посадових осіб.
Складніші питання вирішуються через спеціалістів районної держадміністрації, спеціалізованих підприємств, майстерень, проектні організації та інше.
На рівні конкретних виконавців управління здійснюється працівниками, завідуючими структурних підрозділів, закладів. Так навчальними закладами (школами) керують директори шкіл. Централізованою бухгалтерією – головний бухгалтер, методичним кабінетом – завідуюча. В їх обов’язки входить розподіл функцій між співробітниками, контроль за їх виконанням. Як правило на кожного працівника розроблена посадова інструкція, згідно якої він і виконує свої обов’язки, але на практиці виникає і ряд таких робіт, які не передбачені інструкцією, в такій ситуації безпосередній керівник регулює її виконання.
Роботі з кадрами завжди приділялась підвищена увага. Немаловажним є досвід роботи, освіта, перспектива росту, психологія у відношеннях із співробітниками, а в такій галузі як освіта (для педагогів) творчий підхід, взаєморозуміння, достатній рівень знань, педагогічний талант. У зв’язку з цим для медпрацівників існують підвищені вимоги, які формуються у вищих навчальних закладах, постійно підтримуються в процесі роботи, періодично підвищується кваліфікація на курсах.
Зацікавленість працівників освіти (педагогів) стимулюється матеріально, в залежності від стану роботи, отриманої категорії, доплат за додаткові години, вислугу років та інше. Щорічно при наданні відпусток проводиться виплата коштів на оздоровлення, а в кінці року винагорода тим, хто працював рік. Більш детально про організацію праці по установі у наступному розділі.
При роботі з кадрами теж проводиться певна планова робота. Планується чисельність медпрацівників, вихователі, що потрібні на заміну вивільнених, планується підготовка вчителів у вищих навчальних закладах, а також курси підвищення кваліфікації.
Якщо розглядати забезпеченість Лебединського району педагогічними кадрами, то тут особливих проблем не існує, всі школи району укомплектовані висококласними педагогами. Хоча частина педагогів, долаючи незручності, їздять з міста до сільської школи, так як проживають у місті, а перспектив проїзду в село немає. І головна тут причина, це поступове закриття шкіл. Так у 60–70 роки, у кожному селі, хуторі були початкові, не повні середня школи. Потім по мірі скорочення дітей у сільській місцевості – початкові школи були закриті. В подальшому ішло об’єднання з переводом їх у більш перспективні місцевість. В цей період з 70 до 90-х років було побудовано ряд нових шкіл, обладнаних майстернями, спортивними залами, майданчиками, їдальнями, була покращена навчальна база, а поновлюваність шкіл учнями зменшувалась. Тоді з метою скорочення витрат, і почали створюватись НВК (навчально-виховні комплекси), до школи приєднувався місцевий дитячий садок, але і в цих об’єднаннях чисельність почала зменшуватись. У порівнянні із 60-ми роками, кількість закладів освіти на селі скоротилася у 2,5 рази і становить на сьогодні 23 одиниці в тому числі 13 навчально-виховних комплексів.
