Пропозиції для удосконалення діяльності установи

Права громадян, у тому числі працівників, закріплені у відповідних нормативно-правових актах, може бути реалізовано тільки за умови, якщо в нормативному порядку будуть встановлені для цього необхідні гарантії.

Закон України «Про охорону праці» передбачає цілий ряд гарантій прав громадян на охорону праці як при укладенні трудового договору, так і під час роботи на підприємстві.

Чинне законодавство передбачає систему гарантій щодо охорони здоров’я працівників на виробництві. Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні й здорові умови праці. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється.

Основи законодавства України про охорону здоров’я розглядають охорону здоров’я як загальний обов’язок усіх підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян, які зобов’язані забезпечити пріоритетність охорони здоров’я у власній діяльності (ст. 5 Основ). З метою забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, високого рівня працездатності встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов’язаних з діяльністю людей. Власники і керівники підприємств, установ і організацій зобов’язані забезпечити виконання техніки безпеки, виробничої санітарії, інших вимог охорони праці, не допускати шкідливого впливу на здоров’я людей (ст. 28 Основ).

Висновки

Підсумовуючи все вище сказане можна зробити висновок – найголовніше, що являє сутність управління персоналом та економіки праці, – це системний, планомірно організований вплив за допомогою взаємопов’язаних організаційно-економічних та соціальних заходів на процес формування, розподілу, перерозподілу робочої сили на рівні підприємства, на створення умов для використання трудових якостей працівника (робочої сили) в цілях забезпечення ефективного функціонування підприємства и всебічного розвитку зайнятих на ньому робітників.

Стосовно місця проходження практики, ознайомившись з діяльністю установи, провівши співставлення головних показників у додатках (чисельність навчальних закладів, кількість учнів, класів, потреба у фінансування, фактичне фінансування та інші) можна зробити висновок, що внаслідок зменшення чисельності населення сіл і відповідно зменшення дітей, кількість учнів у школах зменшується. Зменшення учнів, згідно з методикою виділення коштів на освіту, зменшується і обсяг фінансування, тобто кошти виділяються на кількість учнів, що навчаються. Витрати при цьому на утримання приміщень, оплату педагогічного персоналу, комунальні витрати залишаються майже незалежними від кількості учнів. Тобто фактичні витрати на утримання одного учні у мало комплексній школі будуть значно більші ніж у наповненій учнями школі, висловлюючись економічним терміном, такі школи є нерентабельними і утримуються за рахунок інших шкіл у значній мірі. Але, якщо поглянути з цього боку, то можна звісно, організувати підвіз учнів до шкіл. Та на заваді даного заходу стоїть питання в укомплектованості автомобільного парку даного району, тобто як мінімум потрібна 16 одиниць, а у наявності лише 6.

Хочу ще раз відмітити, що в роботі даного відділу освіти виникають певні труднощі за правовим забезпеченням, також труднощі є при веденні кадрової роботи. І для вирішенні даних питань, та переглянувши обсяги робіт економістів, методистів, я б скоротила по одній посаді. Та ввела посаду б інспектора по кадрах та спеціаліста з правового забезпечення, які були б доцільніша та більш вагомі працівники.

Загалом хочу сказати, що колектив даного відділу освіти досить стабільним, спрямований на підвищення продуктивності, при виникненні спірних питань відчувається взаємодопомога та звісно нашій країні та в наші часи все потребує поліпшення та удосконалення.