Показники, які дозволяють оцінити результати підготовки та реалізації Проекту запланованих інновацій та інноваційних нововведень
ВИСНОВКИ
1. Існуючий стан системи водопостачання та водовідведення м. Миколаєва можна визначити як незадовільний. Модернізація та реконструкція очисних споруд водопроводу з 1979 року не здійснювалась, в результаті чого вони знаходяться в аварійному стані та не відповідають загальноєвропейським стандартам. Загальний знос очисних споруд складає 43%. Система трубопроводів, якими питна вода транспортується споживачам, зношена і потребує капітального ремонту, оскільки строк експлуатації деяких мереж перевищує 50,60,70 і навіть 80 років. Близько 55 км. мереж знаходяться в аварійному стані, як наслідок – втрати очищеної питної води в мережах досягли рівня 34% від загального водоспоживання, в середньому щодобово відбувається до 8 пошкоджень на мережах водопостачання. Очисні споруди каналізації внаслідок тривалої експлуатації в агресивному середовищі фізично та морально застаріли, знаходяться поза межами експлуатаційного ресурсу і на теперішній час не можуть забезпечувати якість очищення стічних вод, яка б відповідала як нормам ЄС, так і українським стандартам.
Незадовільний стан системи водопостачання та водовідведення м.Миколаєва призводить до втрат в соціально-економічному розвитку міста, забрудненню навколишнього середовища, що не піддаються прямому економічному обрахунку.
2. Сучасний рівень фінансування розвитку та утримання систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва не дає можливості призупинити прогресуючий процес їх руйнування.
3. Аналіз існуючого стану систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва, ступінь навантажень на них та сучасний рівень їх утримання свідчить про інтенсивне руйнування каналізаційних колекторів, очисних споруд каналізації, значне погіршення роботи очисних споруд водопроводу та систем подачі і розподілу питної води.
4. Підтримання систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва можливе лише за умов значного збільшення обсягів їх фінансування, що в нинішніх економічних умовах країни за рахунок внутрішніх ресурсів міста не може бути забезпечено.
5. Ефективність проекту підтверджується терміном розрахункової окупності – 8 років (до 2014 р.).
Реалізація проекту розрахована на використання матеріально-технічних ресурсів вітчизняних та зарубіжних виробників, що сприятиме створенню нових робочих місць в регіоні.
6. Джерелом окупності проекту та погашення кредиту Європейського інвестиційного банку буде прибуток Міського комунального підприємства „Миколаївводоканал”, при цьому гарантом погашення кредиту буде Україна.
7. Отримавши протягом 2007-2009 року кредит Європейського інвестиційного банку МКП „Миколаївводоканал” необхідно буде повернути до 2014 року суму 18,12 млн. ЕUR, у тому числі: кредит – 15,54 млн. ЕUR, обслуговування кредиту – 0,266 млн. ЕUR, проценти за кредит – 2,311 млн. ЕUR.
8. Найбільш доцільним рішенням в такому стані є виконання запланованих іновацій та іноваційних нововведень, реконструкція та модернізація систем водопостачання та водовідведення в межах „Проекту модернізації і розвитку послуг водопостачання та водовідведення м.Миколаєва” на загальну суму 27,29 млн. ЕUR, з яких грант ЄС - 3.12 млн. ЕUR, кошти МКП „Миколаївводоканал” – 7,85 млн. ЕUR, кредит Європейського інвестиційного банку – 15,54млн. ЕUR, грант ЄС на створення і роботу Групи Впровадження Проекту (ГВП) і технічну допомогу консультантів – 0,78 млн. ЕUR.
Серед основних нововведень, з економічної точки зору, вважаю технічне переоснащення водозаборів із заміною хлораторів на установки з використанням гіпохлориту натрію. А на сьогоднішній день в МКП “Миколаївводоканал” знезаражують воду хлоруванням. Це небезпечно для отруєння населення і персоналу.
Так, в інформаційно-аналітичному збірнику [ 17 с 68 ] йдеться саме про технічне переоснащення водозаборів із заміною хлораторів на установки з використанням гіпохлориту натрію.
“Витрати на впровадження даної технології значно менші і економніші порівняно з витратами на закупівлю обладнання для технології знезараження з використанням хлор газу. Причому вартість реагенту також є нижчою”. [ 17 с 68 ] .
