Методи і способи мотивації
Розглянемо способи поліпшення мотивації праці. Вони об'єднуються в декілька самостійних напрямів:
а) Заробітна плата, що характеризує оцінку внеску працівника в результати діяльності підприємства. Вона повинна бути сопоставіма і конкурентоспроможна з оплатою праці на аналогічних підприємствах галузі і регіону.
Заробіток працівника визначається залежно від його кваліфікації, особових здібностей і досягнень в праці і включає різні доплати і премії. До нього приплюсовуються доходи від участі в прибутках і в акціонерному капіталі підприємства. [28, с.73]
Безумовно, мотиваційному механізму оплати праці відводиться велика роль, але постійне підвищення рівня оплати праці не сприяє як підтримці трудової активності на належному рівні, так і зростанню продуктивності праці. Застосування цього методу може бути корисним для досягнення короткочасних підйомів продуктивності праці. Зрештою відбувається певне накладення або звикання до цього виду дії. Одностороння дія на працівників лише грошовими методами не може привести до довговічного підйому продуктивності праці.
б) Цілі є другим по «силі» засобом підвищення трудової мотивації працівника.
Цілі:
•концентрують увагу і зусилля на певних напрямах;
•можуть служити нормативом, з яким порівнюють результати;
•механізм для обґрунтування витрат ресурсів;
•впливають на структуру організаційних систем;
•відображають глибинні мотиви індивіда і організації.
Проведені дослідження виявили ряд результатів:
•при проведенні конкретних, ясних і чітких цілей зростає вірогідність посилення мотивації діяти в заданому напрямі;
•при постановці конкретних, ясних і чітких цілей зростає вірогідність посилення мотивації діяти в заданому напрямі;
•важкі цілі володіють самі по собі мотивуючим ефектом, необхідне, правда, дотримання умови, що мета буде прийнята індивідом;
•сукупність цілей з грошовою винагородою підсилює ефект. [26, с. 229]
Цільовий метод (метод управління по цілях) займає значне місце в менеджерській практиці. Проте необхідно враховувати ряд характеристик цілей:
-цілі повинні бути вимірними; реальними;
-контрольованими;
-підтримані організацією;
-їх результати повинні бути однозначні;
-повинні існувати точні терміни виконання поставлених цілей;
-а також система їх ранжирування. [33,с 365]
в) Системи внутрішньо фірмових пільг працівникам підприємства:
•живлення, що субсидується і пільгове, установка на підприємстві автоматів для продажу гарячих напоїв і закусок;
•продаж продукції підприємства своїм працівникам із знижкою (зазвичай 10% і більш);
•повна або часткова оплата витрат на проїзд працівника до місця роботи і назад;
•надання своїм працівникам безпроцентних позик або позик з низьким рівнем відсотка;
•надання права користування транспортом фірми;
•оплата лікарняних листів понад певний рівень, страхування здоров'я працівників за рахунок підприємства;
г) Нематеріальні (неекономічні) пільги і привілеї персоналу:
•надання права на ковзаючий графік роботи;
•надання відгулів, збільшення тривалості оплачуваних відпусток за певні досягнення і успіхи в роботі;
•раніший вихід на пенсію.
д) Заходи, що підвищують змістовність праці, самостійність і відповідальність працівника, стимулюючі його кваліфікаційне зростання.