Оцінка рівня мотивації персоналу і його вплив на ефективність підприємства ТОВ «Майстер плюс»

Мотивація – явище надзвичайне складне для досліджень, оскільки вона виявляється в діях і вчинках людей, що не завжди відображають дійсні спонукальні причини поведінки.

Справа ускладнюється тим, що мотивацію працівника неможливо зміряти. Мотиви людини виявляються в його поведінці, тому при дослідженні мотивації удаються до методів, що дозволяють оцінити наслідки тих або інших дій, виражені в результатах трудової діяльності (аналіз організаційних проблем, аналіз документів), з'ясувати характер відношення працівника до тих або інших процесів, що відбуваються в організації (спостереження, соціологічний опит), а також визначити силу і спрямованість його поведінки, дії, що є слідством, як внутрішніх, так і зовнішніх мотиваторов.

Існує декілька підходів до вимірювання і оцінки мотивації:

– за наслідками діяльності працівників;

– по їх поведінці;

– шляхом виявлення непрямих показників, що характеризують стан мотивації персоналу.

Оцінка по результатах. Результат діяльності працівника є похідне від двох складових:

– особова: здібності, професійна підготовленість, відношення до праці взагалі, відношення до організації;

– організаційна: ясність і досяжність мети діяльності підприємства і працівника, забезпечення трудового процесу (матеріали, інструменти, технологія, устаткування), організація роботи (керівництво, режими роботи, вимоги до результату).

Оцінка мотивації по результатах припускає виділення зв'язку між цими складовими і визначення ступеня впливу кожній з них на діяльність працівника. Така оцінка проводиться шляхом порівняння планових і фактичних результатів роботи. Якщо досягнуті результати виявляються нижче запланованих, необхідно враховувати чинники, що ускладнили виконання роботи (наприклад, співробітник не був вчасно навчений). Методами отримання інформації, використовуваної для оцінки мотивації по результатах, виступають аналіз організаційних проблем, а також аналіз документів, що дають зведення про причини відхилень.

Оцінка поведінки. Характер і силу мотивації можна визначити за допомогою спостереження за поведінкою людини. Зокрема, мотивація виявляється через зусилля, старання, наполегливість, сумлінність, відповідальність і цільову спрямованість дій працівника.

Основним методом отримання інформації про діяльність співробітника є спостереження, в деяких випадках можуть бути застосовані методи психодіагностичного дослідження, а також соціологічні опити. Характеристика поведінки може бути отримана шляхом опиту керівника або безпосереднього оточення співробітника («360°») по певних критеріях, що описують ті або інші його дії.

Бажання працювати Співробітники проявляють апатію і байдужість до своєї роботи Співробітники проявляють енергійність, ентузіазм і прагнення до успіху

Результати праці Не перевищують мінімально допустимих результатів Постійно досягаються заплановані або такі, що перевищують їх результати

Трудова дисципліна Регулярне затягування термінів виконання роботи, прогули, запізнення, ранній відхід з роботи, часті лікарняні Робота виконується якісно і в строк, порушення трудового розпорядку сприймається негативно, рідкісна відсутність по хворобі

ВідповідальністьПрацівники уникають відповідальності Кожен співробітник готовий брати на себе відповідальність

Відношення до змін Працівники чинять опір змінам Працівники проявляють ініціативу і готові до необхідних змін

У таблиці 5 приведені характеристики ефективної і неефективної поведінки співробітників, що оцінюється по критеріях, що характеризують відношення до праці.

Оцінка за непрямими показниками. Сила мотивації може бути виявлена через непрямі показники. Так, одній з складових мотивації є задоволеність працею, що виявляється в тому, що співробітники прагнуть продовжувати роботу в даній організації. Тому основним непрямим показником мотивації є рівень текучості персоналу, інтерпретація якого завжди є однозначною: чим вище рівень текучості, тим нижче задоволеність співробітників, і навпаки, чим нижче текучість, тим вище задоволеність.