Характеристика можливих позицій підприємства у матриці фінансових стратегій

Стратегічна установка в поведінці підприємства в цілому обумовлює і її фінансову стратегію. Однак зв’язок між ними набагато міцніший ніж причинно-наслідковий, як може здатися на перший погляд. Фінансова стратегія підприємства має певну самостійність по відношення до самої стратегії підприємства. При формуванні фінансової стратегії підприємства більше свободи, ніж при формуванні його загальної стратегічної лінії поведінки.

Всі можливі види фінансової стратегії підприємства можуть бути представлені у вигляді матриці фінансових стратегій. Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо розглядати проблему в динаміці, надаючи можливість не тільки формулювати фінансову стратегію, але й міняти її в результаті зміни окремих важливих параметрів функціонування підприємства.

Для вивчення даної матриці доцільно розглянути декілька нових і дуже важливих категорій фінансового менеджменту.

Результат господарської діяльності (РГД) з економічної точки зору може бути виявлений як грошові засоби підприємства після фінансування його розвитку. РГД свідчить про ліквідність підприємства після фінансування всіх витрат, пов’язаних з його розвитком. Позитивне значення даного показника дає можливість підготовки до реалізації масштабних інвестиційних проектів .

Результат фінансової діяльності (РФД) відображає фінансову політику підприємства (залучення позикових коштів або функціонування без їх залучення). При його розрахунку використовують тільки рух фінансових потоків. Вирішальне значення для встановлення знаку РФД має знак зміни позикових коштів. При збільшення позикових коштів, що використовуються, РФД збільшується та стає додатнім. По мірі зростання витрат, пов’язаних з оплатою позикових коштів, РФД починає знижуватися (тут ще додається збільшення податку на прибуток, так як зростання позикових коштів призводить до дії фінансовий важіль, який має вплив на виручку підприємства, його прибуток і виплату дивідендів). Підприємство повинно скоротити використання позикових коштів, але при цьому вказаний вище “ланцюжок” розгортається в іншому напрямку, що дає змогу через певний проміжок часу знов збільшити позики.

Цей механізм зміни РФД дуже добре “вмонтований” в життєвий цикл підприємства, доповнює його, підтверджує його реальність і об’єктивність. Таким чином, на фазі залучення позикових коштів РФД стає додатнім, на фазі відмови від залучення позикових коштів РФД стає від’ємним.

Визначення РГД проводять для виявлення величини й динаміки грошових засобів в результаті інвестиційно-господарської діяльності підприємства. Визначення РФД необхідне для виявлення величини і динаміки грошових засобів в результаті фінансової діяльності підприємства. Таким чином,

результат фінансово-господарської діяльності (РФГД) показує величину і динаміку грошових засобів підприємства після здійснення всього комплексу інвестиційно-виробничої і фінансової діяльності.

Додатна величина результату фінансово-господарської діяльності дає змогу стверджувати, що в діяльності підприємства має місце перевищення доходів підприємства над його витратами. При цьому такий висновок може бути зроблений не тільки на сьогоднішній день, а й, принаймні, на майбутній короткостроковий період. Тому для підприємства бажано щоб РФГД був додатнім. Але сам життєвий цикл підприємства не дозволяє стверджувати, що підприємства завжди може мати таке значення РФГД (наприклад, в період реалізації інвестиційного проекту з обов’язковим приростом постійних витрат і зниженням прибутку). Динаміка РФГД якраз вписується в цей життєвий цикл підприємства. Період додатного РФГД змінюється періодом від’ємного РФГД і так далі (при умові, що підприємство нормально розвивається). Підприємство не може довгий час мати від’ємне РФГД, адже це призведе до банкрутства. РФГД стабільно працюючого підприємства може коливатися в рамках життєвого циклу між 0% і 10% доданої вартості (в обидві сторони). Це – безпечна зона для підприємства. Але ідеальний варіант – це коливання з ще меншою амплітудою.

Існує певна асинхронність в динаміці РФД и РГД в рамках життєвого циклу підприємства, при чому ця асинхронність посилюється тим, що вона не накладається на циклічні коливання виробництва підприємства (випуск підприємством продукції).

Матриця фінансових стратегій дозволить фінансовому менеджеру винайти заходи щодо оптимізації величини РФГД.

Дані цієї матриці були рекомендовані такими французькими вченими як Ж. Франшоном і И. Романе.

Квадрати 1, 2, 3 – зона рівноваги.

Квадрати 4, 5, 6 пов’язані зі створенням ліквідних засобів підприємством. Це зона прибутку.

Квадрати 7, 8, 9 пов’язані зі споживанням ліквідних засобів підприємством (дефіцит обігових засобів). Це зона збитків.