Використання метафор для виявлення «прихованих» структур знань

Не дивлячись на близькість завдань, інженерія знань і психосемантика істотно відрізняються як в теоретичних підставах, на яких вони базуються, так і в практичних методиках. Але головна відмінність полягає в тому, що інженерія знань направлена на виявлення, як остаточного результату, моделі міркувань, динамічній або операційної складової ментального простору (або функціональної структури поля знань Sf), тоді як психосемантика, намагаючись представити ментальний простір у вигляді евклідового простору, дозволяє робити видимою статичну структуру взаємного «розташування» об’єктів в пам’яті, у вигляді проекцій скупчень об’єктів (концептуальна структура Sk).

Крім цього слід зазначити ряд недоліків методів психосемантики з погляду практичної інженерії знань.

Оскільки в основі психосемантичного експерименту лежить процедура вимірювання суб’єктивних відстаней між стимулами, що пред’являються, то і результати обробки такого експерименту, як правило, використовують геометричну інтерпретацію – евклідовий простір невеликого числа вимірювань (найчастіше – двовимірне). Таке сильне спрощення моделі пам’яті може привести до неадекватних баз знань.

Природність ієрархії як глобальної моделі понятійних структур свідомості служить методологічною базою ОСП. Крім того, і в природній мові поняття явно тяжіють до різних рівнів узагальнення. Проте в більшості прикладних пакетів не передбачено розбиття семантичного простору на рівні, що відображають різні ступені спільності понять, включених в експериментальний план. В результаті отримувані кластери понять, просторово ізольовані в геометричній моделі градуювання, носять таксономічно неоднорідний характер і важко піддаються інтерпретації.

Єдині відносини, що виявляються процедурами психосемантики, – це «далеко – близько» за деякою шкалою. Для проектування і побудови баз знань виявлення відношень є на порядок складнішим завданням, ніж виявлення понять. Тому семантичні простори, отримані в результаті градуювання і кластеризації, повинні бути піддані подальшій обробці на предмет визначення відношень, особливо функціональних і каузальних.

Не варто очікувати, що ці протиріччя можуть бути вирішені швидко й безболісно, оскільки, математичний апарат, покладений в основу всіх пакетів прикладних програм з психосемантики, має певні межі застосування. Однак одним з можливих шляхів зближення без порушення чистоти процедури бачиться розширення простору конкретних об’єктів-стимулів предметної області за рахунок додавання деяких абстрактних об’єктів зі світу метафор, які змусять випробуваного експерта вийти за рамки об’єктивності у світ суб’єктивних уявлень, які найчастіше більшою мірою впливають на його міркування й модель прийняття рішень, ніж традиційні правильні погляди.

Метод репертуарних решіток