Що таке «керування знаннями»?

Поняття «керування знаннями» (KM – Knowledge Management) виникло в середині 90-х років XX ст. у великих корпораціях, де проблеми опрацювання інформації набули особливої гостроти й стали критичними. При цьому стало очевидним, що основним вузьким місцем є опрацювання знань, накопичених фахівцями компанії, тому що саме знання забезпечують переваги над конкурентами. Часто інформації в компаніях накопичено навіть більше, ніж вони здатні опрацювати. Різні компанії намагаються вирішував н це питання по-різному, але при цьому кожна компанія прагне збільшити ефективність опрацювання знань [22].

Ресурси знань розрізняються залежно від галузей індустрії й додатків, але, як правило, включають керівництва, листи, новини, інформацію про замовників, відомості про конкурентів і дані, що нагромадилися в процесі розроблення. Для застосування КМ-систем використовуються різноманітні технології:

ü електронна пошта;

ü бази й сховища даних (Data Wharehouse);

ü системи групової підтримки;

ü браузери й системи пошуку;

ü корпоративні мережі й Інтернет;

ü експертні системи й бази знань; інтелектуальні системи.

Традиційно проектувальники КМ-систем орієнтувалися лише на окремі групи споживачів – головним чином менеджерів. Сучасніші КМ-системи спроектовані вже з розрахунку на цілу організацію.

Сховища даних, які працюють за принципом центрального складу, були одним з перших інструментаріїв KM. Як правило, сховища містять багаторічні версії звичайної бази даних, фізично розташовані в тій самій базі. Коли всі дані утримуються в єдиному сховищі, вивчення зв’язків між окремими елементами може бути більш плідним.

При цьому активи знань можуть перебувати в різних місцях: у базах даних, базах знань, у картотечних блоках, у фахівців і можуть бути розосереджені по всьому підприємству. Занадто часто одна частина підприємства повторює роботу іншої частини просто тому, що неможливо знаходити й використовувати знання, що перебувають в інших частинах підприємства.

Керування знаннями – це сукупність процесів, які керують створенням, поширенням, опрацюванням й використанням знань усередині підприємства.

Необхідність розроблення систем KM обумовлена такими причинами:

· працівники підприємства витрачають занадто багато часу на пошук необхідної інформації;

· досвід провідних і найбільш кваліфікованих співробітників використовується тільки ними самими;

· цінна інформація міститься у величезній кількості документів і даних, доступ до яких ускладнений;

· помилки, що потім так дорого коштують, повторюються через недостатню інформованість та ігнорування попереднього досвіду.

Важливість систем KM обумовлена також тим, що знання, що не використовуються й не примножуються, в остаточному підсумку стають застарілими й марними, так само, як гроші, які зберігаються не для того, щоб стати оборотним капіталом, в остаточному підсумку втрачають свою вартість, поки не знеціняться. Тоді як знання, що поширюються, здобуваються й обмінюються, генерують нові знання.