База знань як пізнавальний інструмент

Коли семантична мережа створюється як прообраз бази знань, розробник повинен фактично моделювати знання експерта. Особливо глибокого розуміння вимагає розробка функціональної структури.

Визначення структури «Якщо…, то…» області знань вимагає чітко формулювати принципи ухвалення рішення. Не можна вважати, що просто розробка поля знань системи обов’язково приведе до отримання повних функціональних знань в даній області.

Розробка експертних систем почала використовуватися як інструмент пізнання порівняно недавно.

Наприклад, Лей встановив, що після того, як студенти-медики створять медичну експертну систему, вони підвищать своє уміння в плані аргументації і отримають глибші знання по предмету, що вивчається.

Шість студентів-першокурсників фізичного факультету, які використовували експертні системи для складання питань, ухвалення рішень, формулювання правил і пояснень щодо руху частинки відповідно до законів класичної фізики, отримали глибші знання в даній області завдяки ретельній роботі, пов’язаній з кодуванням інформації і обробкою великого матеріалу для отримання ясного і зв’язного змісту, а отже, і більшої семантичної глибини [25].

Таким чином, створення бази знань експертної системи сприяє глибшому засвоєнню знань, а візуальна специфікація підсилює прозорість і наочність уявлень.

Коли комп’ютери використовуються в навчанні як інструмент пізнання, а не як контрольно-навчальні системи (навчальні комп’ютери), вони розширюють можливості автоматизованих навчальних систем, одночасно розвиваючи розумові здібності і знання учнів. Результатом такої співпраці учня і комп’ютера є значне підвищення ефективності навчання.

Комп’ютери не можуть і не повинні управляти процесом навчання. Комп’ютери повинні використовуватися для того, щоб допомогти учням придбати знання.

Висновок

У даній роботі розглянуті прикладні аспекти інженерії знань, використання латентних структур знань та психосемантики для видобування глибинних знань, а також описаний метод репертуарних решіток, керування знаннями та проектування бази знань.

Всі ці методи створені і використовуються для спрощення «співпраці» користувача з комп’ютером, для мінімізації труднощів видобування та формалізації знань. Таким чином, розглянуті основні шляхи розв’язання достатньо поширених на сьогодні проблем інженерії знань.