Регулятори мотивації
|
Регулятори мотивації | ||
|
1. Робоче середовище |
2. Винагорода |
3. Безпека |
|
Робоче місце Рівень шуму Фонове звучання музики Ергономіка Їдальня Дизайн Зручність Чистота Фізичні умови праці |
Зарплата та інші виплати Вихідні Додаткові вигоди Системи медобслуговування Соціальні проблеми |
Ризик стати зайвим Відчуття своєї належності до компанії Прийнятний стиль управління Повага і схвалення Стосунки з оточенням Відомості про те, як у компанії ставляться до робітників |
|
Головні мотиватори | ||
|
4. Особистісний розвиток |
5. Відчуття причетності |
6. “Інтерес і виклик” |
|
Відповідальність Експериментування Новий досвід Можливості для навчання |
Володіння інформацією Консультації Спільне прийняття рішень Комунікація Представництво |
Цікаві проекти Розвивальний досвід Зростаюча відповідальність Зворотний зв´язок з просуванням до цілі |
Висновок
Отже, розглядаючи особистість як об’єкт управління, дослідники та практики визнавали складність і недостатню вивченість цього феномену. Складність полягає насамперед у тому, що особистість найчастіше не бажає відчувати себе об’єктом будь-якого впливу, прагне бути не пасивним учасником спільної діяльності, а свідомою й активною особою. Саме тому поставленої мети було досягнуто частково.
Проблема особистості є однією з найважливіших у психології. На сучасному етапі актуалізується вона у сфері управління. Пов’язано це із зростанням ролі та значення людського чинника, закономірностей людської поведінки, а відповідно й мотивації управлінської діяльності.
У процесі осмислення психологічною наукою сутності особистості, особливостей її розвитку, самореалізації, взаємодії із зовнішнім середовищем сформувалися теорії, які різняться між собою методологічними підходами, дослідницьким інструментарієм, а відповідно й висновками.
