Розробка пропозицій з удосконалення керівництва

Підходи до ефективного керівництва

Загальна характеристика

Директор

Головний бухгалтер

Заступник директора з виробництва

1. Форми влади

- примусу

Базується на забезпеченні впливу на працівників через примус, їхній страх втратити роботу, повагу захищеність. Використовує різноманітні санкції (адміністративні, дисциплінарні, матеріальні тощо).

+

+

+

- винагороди

Базується на формуванні керівником необхідної поведінки підлеглих на засадах застосування системи матеріального та морального стимулювання.

-

+

+

- законна

Базується на традиціях, що склались в організації у сфері взаємопідпорядкування між керівником та підлеглими.

-

+

+

- еталонна

Базується на силі особистих якостей, рис, здібностей керівника, що здатні викликати ініціативу у підлеглих.

-

-

+

- експертна

Базується на володінні керівником спеціальними знаннями, які можуть задовольнити потреби виконавці.

-

+

+

- дисциплінарна

Базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання установлених стандартів, критеріїв, інструкцій, методик, наказів.

+

+

+

- інформаційна

Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє тільки менеджер. Ефективність використання цієї влади залежить від якості, достовірності та повноти інформації

-

+

+

2. Стилі керівництва:

- на засадах системи Р. Лайкерта

Запропоновано 4 системи керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника: експлуататорсько-авторитарна, доброзичливо-авторитарна, консультативно-демократична, на засадах участі працівників.

-

-

-

- через структуру та увагу до підлеглих

Передбачає звернення уваги не лише на роботу, але й на підлеглих, та формування такої поведінки керівника, яка враховує особливості внутрішньої організації та взаємодії груп підприємства.

-

-

-

- на засадах управлінської гатки Р. Блейка і Дж. Моутон

Виділено 5 стилів керівництва у залежності від різноманітного поєднання керівником врахування інтересів працівників та виробництва: збіднене управління, влада - підпорядкування, організаційне управління, управління на засадах приміського клубу, групове управління.

-

-

-

- на засадах ситуаційної моделі Ф. Фідлера

Виділено 7 стилів керівництва, які керівнику доцільно застосовувати у конкретних ситуаціях, що формуються під впливом таких чинників: взаємовідносини між керівником і підлеглими, структурованість завдання та посадові повноваження керівника.

-

-

+

- «шлях-ціль» Т. Мітчела і Р. Хауса.

Базується на спрямуванні керівником підлеглих на досягнення цілей через вплив на шляхи їх досягнення: роз’яснення підлеглому завдань, підтримка дій підлеглих, наставництво. При цьому виділено 4 стилі керівництва: стиль підтримки, інструментальний, партисипативний, орієнтований на досягнення успіху

+

+

+

- на засадах врахування життєвого циклу П. Херсі та К. Блашара

Виділено 4 стилі керівництва (вказівка, передавання, участь підлеглих у прийнятті рішень, делегування), вибір якого керівником залежить від «зрілості» виконавців.

-

+

+

- на засадах прийняття рішень В. Врума та Ф. Йеттона

Концентрує увагу на виборі керівником конкретного стилю керівництва (автократичних стилів, консультативних, повної участі) залежно від конкретної ситуації, яка характеризується параметрами якості рішень та факторів, що обмежують згоду підлеглих

+

-

-

- узгоджене керівництво

Базується на узгодженні між керівником та підлеглим власних потреб: завдань, затрачених зусиль та мотивування.

-

-

-

- трансформаційне керівництво

Базується на створенні умов для творчого та самостійного використання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійснення прямого керівництва. Значну роль при цьому відіграють харизма керівника, персоналізація уваги, стимулювання інтелекту.

-

-

-

- керівництво на засадах попарних вертикальних зв’язків Гріна

Базується на припущенні, що сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Відповідно до цього керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих

+

-

-