Сутність і завдання інноваційної політики підприємства
Інноваційна політика
— форма стратегічного управління, яка визначає цілі та умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності та оптимальне використання наявного виробничого потенціалу.
Інноваційна політика є частиною загальної політики підприємства, яка регламентує взаємодію науково-технічної, маркетингової, виробничої та економічної діяльності в процесі реалізації нововведень. Управління цією взаємодією має здійснюватися на основі певних норм і правил, які охоплюють:
— організаційні, правові та інші процедури, що визначають порядок формування інноваційної політики;
— фактори, які слід враховувати у процесі її формування;
— розвиток функціональних напрямів діяльності підприємства;
— механізм реалізації програми інноваційної діяльності;
— методичні засади оцінювання ефективності інноваційної діяльності;
— механізм коригування напрямів інноваційної діяльності.
Інноваційна політика свідчить про ставлення керівництва до інноваційної діяльності підприємства, визначає її цілі, напрями, функції та організаційні форми. Вона втілена у відповідних планах і програмах: стратегічних, тактичних та поточних (табл. 1).
Таблиця 1. Втілення інноваційної політики у планах і програмах підприємства
|
Зміст плану |
Рівень ухвалення завдань |
Виконавці | |
|
Місія підприємства |
Ставиться глобальна мета підприємства, визначаються основні товари, ринки, послуги, технологи, культура підприємництва. Формується загальне ставлення до інновацій |
Збори акціонерів (рада директорів) |
Вище керівництво підприємства |
|
Стратегічний план |
Визначає цілі, яких необхідно досягти у плановому періоді (8—10 років) щодо освоєння нових видів продукції, завоювання нових ринків чи збільшення частки на старих; напрями науково-технічних досліджень і розробок, спрямованих на залучення масштабних інновацій, пов'язаних зі зміною технологи, організаційними змінами тощо. Описує механізми розподілу повноважень і регламентує взаємовідносини структурних підрозділів при здійсненні інноваційної діяльності. Вказує механізм мотивації працівників |
Вище керівництво підприємства, рада директорів |
Керівники планово-економічної служби підприємства, відділу маркетингу, збуту, головний конструктор (головний інженер), служби розвитку |
|
Середньо-строковий (тактичний) план розвитку |
Визначає розвиток підприємства на 1—5 років. Відбираються проекти, реалізацію яких задумано здійснити у вказаний термін, конкретизуються завдання відповідних служб, задіяних у реалізації проектів. Більша увага приділяється продуктовим та невеликим організаційним інноваціям |
Менеджери середньої і вищої ланки |
Планово-еконо-мічн служба, відділи маркетингу, збуту, конструкторський |
|
Короткостроковий (поточний) |
Розробляється на період до одного року. Включає середні і незначні інновації, які часто стосуються лише окремих людей |
Менеджери середньої і низової ланки, окремі працівники |
Планово-економічн а служба, відділи маркетингу, збуту, конструкторський |
|
Програма |
Розробляється для здійснення цільових перетворень у внутрішньому середовищі підприємства. Включає конкретні дії і терміни виконання |
Від вищого керів- ництва до окремих працівників у залежності від масштабу інновацій |
Планово-е економічна Служба спільно з іншими функціональни-ми службами,задіяними у програмі |
