Сутність управління малим підприємством установи охорони здоров'я

В умовах ринкової економіки малі підприємства потребують вирішення завдань управління на якісно новому рівні. Необхідність оперативного реагування на кон'юнктуру ринку і швидко змінюється економічну ситуацію вимагає перебудови внутрішньої мікроекономіки підприємства, постановки управлінського обліку, оптимізації процесів управління. Управління – це спрямоване з боку керуючого органу вплив на об'єкт управління з метою отримання встановленого результату, узгодження і коригування дій виконавців.

Процес управління можна представити у вигляді циклічної послідовності наступних етапів: прогноз – планування – контрольована діяльність з реалізації планів – облік та аналіз результатів – корекція прогнозів і планів (додаток А). Процес управління має ієрархічну структуру і включає декілька підрівнів по напрямах діяльності (виробництво, збут, постачання, фінанси та ін), які в свою чергу включають відповідні підпроцеси. Основою для економічно ефективного управління на сучасному медичному підприємстві є процес постановки цілей, їх ранжування, розподіл ресурсів для їх досягнення, здійснення контролю та коригування діяльності з метою забезпечення стратегічних, тактичних завдань та місії підприємства в цілому. Досягнення поставлених цілей можливе лише при організації управління в установі охорони здоров'я як єдиної системи. Процес управління підприємством реалізується в рамках системи управління, в якій можна виділити об'єкт управління і керуючу частину (додаток Б).

В якості об'єкта управління виступає виробничий процес, а в якості керуючої частини – управлінські служби підприємства. Система управління підприємством функціонує на основі встановлених документально (положення про підрозділи, посадові інструкції тощо) або сформованих практично правил. На кожному рівні ієрархії системи управління в тій чи іншій мірі реалізується набір функцій управління, які входять в розглянуту вище схему управління.

Система управління включає наступні компоненти: – принципи і завдання управління; – організаційну структуру органів управління та його персонал; – економічні та юридичні методи і обмеження; – інформацію та технічні засоби її обробки. Одним з основних компонентів, що складають зміст управління, є функції.

Функції управління – це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється спеціальними прийомами і способами, а також відповідна організація робіт.

Функція планування припускає рішення про те, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити члени організації, щоб досягти цих цілей. Допомогою планування керівництво намагається встановити основні напрями зусиль і прийняття рішень, які забезпечать єдність мети для всіх членів організації.

Функції планування та організації тісно пов'язані між собою. Планування сприяє реалізації мети організації, а організація як функція управління створює робочу структуру, головним компонентом якої виступають люди. Процес організації структурує роботу і формує підрозділи виходячи з розміру підприємства, її цілей, технологія і персоналу. Існує ряд елементів, який необхідно структурувати, щоб організація змогла виконати свої плани і тим самим досягти свої цілі. Поведінка людини завжди умотивовано. Він може працювати ретельно, з наснагою й ентузіазмом, а може ухилятися від роботи. Поведінка особистості може мати і будь-які інші прояви. У всіх випадках слід шукати мотив поведінки. Завдання функції мотивації полягає в тому, щоб члени організації виконували роботу відповідно до делегованих їм обов'язками і узгоджуючи з планом.

Мотивація – це процес спонукання себе й інших до діяльності для досягнення особистісних цілей і цілей організації. Контроль – це процес забезпечення того, що організація дійсно досягає своїх цілей. Сполучні процеси функції управління реалізуються у всіх видах управлінської діяльності через конкретні функції управління. Конкретні функції управління – це вузько спеціалізовані види управлінської діяльності з управління конкретними об'єктами, організаціями.