Фінансовий план
- вибору оптимального варіанту поліпшення умов безпеки праці;
- виявлення впливу реалізацій заходів щодо поліпшення умов праці на пiдприємствi, аналiзу показників виробничо-господарської дiяльностi пiдприємства, розмiр доходу, величини матеріальних збитків, обумовлених нещасними випадками, професійною та загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;
- обґрунтування підвищення продуктивності праці за рахунок покращення умов виконання робіт;
- обґрунтування матеріального i морального стимулювання за розроблення i впровадження заходів з охорони праці.
Економiчнi результати заходів щодо поліпшення умов i охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликані аваріями, нещасними випадками i професiйними захворюваннями як в економiцi загалом, так i на кожному пiдприємствi зокрема.
Розрахуємо ефективність витрат на охорону праці у СТОВ „Вереси”.
Показник ефективності витрат підприємства Еп на заходи щодо охорони праці це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов i безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства в охорону праці:
,(1.87)
де Ер – річна економія від поліпшення умов i охорони праці на підприємстві (доход або зменшення втрат);
В – загалънi витрати (вкладення) підприємства в охорону праці.
Визначення ефективності витрат пiдприємства на охорону працi передбачає врахування двох алътернативних класифікцiй економії з поліпшення умов i охорони працi:
– за економiчними показниками, обов’язковими для облiку i звiтностi – форми статистичної звітності № 1-ПВ (умови працi), № 7-ТНВ та iн;
– за показниками, що базуються на зiставлевнi зміни основних соцiально-економiчних результатів за певний перiод часу (зниження рiвня травматизму i захворюваності, пільг i компенсацій за роботу в несприятливих умовах працi, скорочення плинності кадрiв тощо).
У СТОВ „Вереси”, де працює 89 осiб, складники витрат на профілактику травматизму та професiйних захворювань у 2010 роцi були наступнi:
В1 = 2375 грн. Це рiчнi вiдрахування у Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань (ФССНВВПЗ) становлять 89 × 1088 × 12 × 0,2 × 0,01=2324 грн. (страховi щомiсячнi внески у ФССНВВПЗ 0,2% вiд фонду заробiтної платнi МФЗП = 89×1088 = 96832 грн.); В2 = 3×240 = 720 грн. (директор, його заступник та iнженер з охорони працi пройшли у лютому 2010 р. навчання з охорони праці та отримали посвiдчення про задовiльний рiвень знань у Навчально-методичному центрi з охорони працi (м. Житомир) — вартiстъ навчання за 40-годинною програмою становить 240 грн. на одну особу);
В = 1704 грн. (придбання спецодягу та засобiв iндивiдуального захисту було профiнансовано через фонд охорони працi господарства).
Тобто безпосередньо на потреби охорони працi у господарстві було спрямовано В2 + В3 = 720 + 1704 = 2424 грн. У розрахунку на одного працівника це становило трохи більше 27 грн. у рік. Тобто майже у півтора рази менше середньогалузевих показникiв (близько 45 грн.).
В = ∑Ві= 2324 + 720 + 1704 = 4748 грн.
Разом з тим СТОВ „Вереси” повинно згiдно з вимогами Закону „Про охорону праці” витрачати на потреби охорони працi у рiк не менше нiж 0,5% вiд суми реалізованої продукції 0,005×1263000 = 6315 грн. Тобто питомi витрати на охорону праці мають становити не менше 6315 / 89 = 70,9 грн.
На 2011 рiк витрати на профілактику травматизму та професiйних захворювань у господарстві запропоновано збільшити (з розрахунку 75 грн. на кожного працівника в рік без страхових внесків до Фонду соціального страхування вiд нещасних випадків та захворюваності, якi вважаємо незмінними порівняно з 2010 р.) до В = ∑Ві= 89×75 + 2324×8999 грн. І хоча це майже у два рази бiльше, нiж витрати на потреби охоров‛я працi у 2010 р., але таке збільшення вiдповiдає середнім показникам питомих витрат на охорону праці у сільському господарстві України.
