Фінансування інноваційних проектів
Для визначення величини прибутку, який може бути отриманий за інноваційним проектом, складають бізнес-план інноваційного проекту.
Бізнес-план — розгорнутий документ, що містить обгрунтування економічної доцільності підприємницького проекту на основі зіставлення ресурсів, необхідних для його реалізації, і очікуваної вигоди (прибутку).
Потенційному інвестору бізнес-план має показати рівень віддачі від майбутніх капіталовкладень і бути підставою для прийняття позитивного рішення щодо участі у фінансуванні проекту.
Складовими бізнес-плану є:
1. Резюме (загальна характеристика проекту й очікуваних результатів його реалізації). Формують його після розроблення бізнес-плану і вміщують на початку готового документа для зручності користувачів-інвесторів.
2. Оцінювання ринкової ситуації:
— поточна ситуація і тенденції її розвитку;
— фірма і концепція її поведінки в галузі;
— опис інноваційного продукту, що виготовлятиметься згідно з проектом, його функціональне призначення;
— ліцензії, патенти, інші права власності на інноваційний продукт;
— стратегія зростання фірми.
3. Дослідження ринку:
— покупці;
— місткість та динаміка ринку;
Фінансування інноваційних процесів
— конкуренція;
— обсяги продажу. 4. Маркетинг-план:
— маркетингова стратегія;
— політика ціноутворення;
— збутова політика;
— сервісне та гарантійне обслуговування;
— реклама та просування товару;
— можливості розвитку (модифікації, вдосконалення) інноваційного продукту.
5. Ресурсне забезпечення:
— характеристика виробничого процесу (з урахуванням можливої кооперації);
— планування виробничих площ і потужностей;
— необхідне обладнання, технологія;
— персонал;
— постачальники основних матеріалів і умови їх постачання;
— оцінювання розміру виробничих витрат, включно з
витратами на охорону довкілля.
6. Організаційний план:
— власники фірми і ключові керівники, в тому числі
керівник проекту;
— обов'язки та відповідальність;
— список робіт;
— графік виконання робіт.
7. Оцінювання ризику і страхування:
— перелік можливих ризиків та проблем;
— шляхи мінімізації ризиків.
8. Фінансовий план:
— історія фінансування аналогічних проектів;
— бюджет;
— прогнози прибутків;
— план руху грошових потоків;
— розрахунок точки беззбитковості.
9. Фінансові потреби і повернення інвестицій:
— потреби у фінансуванні;
— використання коштів;
— повернення коштів інвесторам.
Інформацію, що міститься у бізнес-плані, слід подавати у формі, зручній для її вивчення інвесторами та менеджментом фірми. Будь-які питання, що вимагають подальших досліджень, повинні узгоджуватися до затвердження проекту. Це особливо стосується ресурсного забезпечення, критичних подій та ключових ризиків, а також процедури управління ними. Усі узгодження задокументовують.
Прагнучи забезпечити собі не лише повернення вкладених коштів, а й отримання доходів, інвестори вимагають розрахунку часу, протягом якого будуть повернені кошти і отриманий розрахунковий прибуток. Тому рішення про інвестування приймається за наявності розрахунків показників економічної ефективності проекту.
Після того як зацікавлені сторони дійшли згоди щодо необхідності і вигідності реалізації проекту, слід узгодити порядок його фінансування за етапами і загалом. Для цього складають фінансовий план, який може бути частиною бізнес-плану або окремим планом, складеним після затвердження вартості проекту загалом. Це потрібно для планування у часі обсягів грошових потоків відповідно до обсягів робіт.
Мета управління вартістю програми узгоджується з принципами підтримки фінансових рахунків бухгалтерії. Однак бухгалтерські системи, розроблені для підтримки діяльності організації, зазвичай не підходять для цілей вартісного аналізу проекту, оскільки розроблені з урахуванням вимог фінансової звітності організації. Проект вимагає системи, розробленої для аналізу унікальних робіт у межах організації. Тобто завдання управління вартістю полягає в створенні тимчасової системи обліку надходжень і витрат за проектом, при якій відповідальними за витрати кожної роботи є менеджери проекту. Йдеться про фінансовий план.
Фінансовий план (бюджет) проекту — детальний опис усіх надходжень і витрат у часі, планованих протягом життєвого циклу проекту.
Він затверджує систему обліку витрат і правила фінансового оцінювання виконаних робіт.