Визначення стратегії підприемства

Стратегія – це довгостроковий якісно спрямований розвиток організації, а також позиції організації в зовнішньому середовищі, що приводить організацію до виконання її цілей.

При визначенні стратегії фірми керівництво зустрічається із трьома основними питаннями, пов'язаними з положенням фірми на ринку:

· Що в діяльності припинити;

· Що в діяльності продовжити;

· У що в діяльності перейти.

При цьому увага концентрується на тому:

· що організація робить і чого не робить;

· що більш важливо й що менш важливо в здійснюваною організацією діяльності.

Реалізація стратегії передбачає розробку варіантів дій при непередбачених обставинах, формування організаційної структури, системи управління й контролю.

Критеріями оцінювання ефективності страегії можуть слугувати:

· досягнення більш високої продуктивності;

· поліпшення морально-психологічного клімату;

· підвищення якості продукції та послуг;

· зростання прибутковості;

· збільшення частки ринку;

· прискорення темпів освоєння нової продукції.

І. Ансофф розглядає стратегію як набір правил для прийняття рішень, якими організація керується у своїй діяльності. Існує чотири різні групи:

1. Правила, що використовуються при оцінюванні результатів діяльності фірми в сьогоденні й у перспективі. Якісну сторону критеріїв називають орієнтиром, а кількісний зміст – завданням.

2. Правила, за якими складаються відносини фірми з її зовнішнім середовищем, що визначають: які види продукції й технології вона буде розробляти, куди та кому збувати свої вироби, яким чином домагатися переваги над конкурентами. Цей набір правил називають продуктово-ринковою стратегією, або стратегією бізнесу.

3. Правила, за якими встановлюються відносини й процедури всередині організації, – організаційні концепції.

4. Правила, за якими фірма веде свою повсякденну діяльність, називають основними оперативними прийомами.

Згідно даних правил можна визначити стратегію розвитку підприємстві для ВАТ «Укртелеком»

Першим на мою думку буде доцільно створити спеціальні відділи для ефективного планування та прогнозування діяльності підприємства, що дасть змогу адекватно та ефективно оцінюючи ситуацію на ринку телекомунікаційних послуг формувати шляхи розвитку підприємства. Даний крок дасть змогу відмовитись від збиткових проектів які тільки принесуть зайві витрати підприємству, і той ефект які вони принесуть не буде вартий того щоб розвивати дане направлення підприємства. Для тих проектів які ж є досить перспективними буде змога надання достатнього фінансування, що дасть змогу в менші строки оцінити, та впровадити нові послуги.

Другим кроком повинно стати більш жорсткі дії у зовнішньому середовищі, підприємство повинно не зупиняючись шукати нові ринки збуту послуг зв’язку, та впроваджувати нові, постійно випереджаючи конкурентів. Збільшення кліентної бази дасть змогу збільшити прибуток, що в свою чергу дасть можливість модернізації устаткування. Оновлення технічних ресурсів сутево покращить якість надання послуг а також збільшить їх перелік. Даний крок являється найбільш доцільним так як він в першу чергу відображає мету підприємства.

Третім кроком буде розвиток організаційної культури підприємства. Покращення мотивування персоналу дасть змогу не тільки стримання відтоку кваліфікованих кадрів, але й залучення нових. Поліпшення умов праці, дасть змогу покращити стан внутрішнього середовища підприємства. Зменшення кількісного складу адміністративного апарату дасть суттєву економію, кошти які можна направити на мотивацію технічного персоналу.

Також нетреба забувати про постійну модернізацію технічного устаткування. Без модернізації устаткування неможливе функціонування самого підприємства, так як її робота напряму залежить від технічних можливостей.

Висновок

Важливим кроком коректування стратегії підприємства є доведення до всіх працівників місії й цілей підприємства. При їхньому знанні кожний співробітник підприємства буде прагнути до поставлених цілям і намагатися, щоб виконувана ними робота відповідала місії й стратегії ВАТ «Укртелеком». При цьому працівники повинні ототожнювати своє благополуччя із благополуччям усього підприємства. Відповідно до цього керівництво повинне захищати інтереси працівників на всіх рівнях, що спричинить почуття впевненості, захищеності й надійності. Фактором процвітання підприємства є згуртованість колективу.