Комплексний підхід до діагностики неспроможного підприємства

При діагностиці причин неплатоспроможності необхідно зробити акцент на виявленні основних напрямків відтоку фінансових ресурсів від активів, що беруть участь у виробничому процесі, до активів, що є навантаженням на фінансовий організм підприємства.

Аналіз фінансової стійкості – структура балансу, тобто співвідношення між окремими розділами активу і пасиву балансу підприємства, відбиває фінансову стійкість і автономність підприємства на основі розрахунку ряду фінансових показників: коеф. автономії, відношення позикових і притягнутих засобів до власних засобів, ступінь забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами і т.д.

3) ефективність управління фінансовими ресурсами.

Такий методологічний підхід до діагностики неспроможності підприємства дозволяє установити причини, ступінь глибини кризи і можливість підвищення конкурентних переваг і фінансового оздоровлення.

Методи фінансового оздоровлення, застосовувані до конкретного підприємства, залежать від глибини фінансової кризи. Комплексна оцінка фінансово-економічного стану дозволить визначити на якій стадії неспроможності знаходиться підприємство: схованої стадії банкрутства, що виявляється в росту зобов'язань і погіршенні структури балансу; стадії фінансової нестійкості, що виявляється в неузгодженості фінансових потоків і виникненні хронічної неплатоспроможності, що супроводжується зниженням виробничого і ринкового потенціалу підприємства, наявністю ознак соціального банкрутства.

Діагностика фінансово-економічного стану дозволяє визначити загальні, типові й індивідуальні причини влучення підприємств у «зону неплатоспроможності».

ЗАГАЛЬНІ – до загальних причин неплатоспроможності підприємств, виявленим у результаті оцінки їхнього фінансово-економічного стану, можна віднести наступні:

Ø Низька конкурентноздатність продукції українських підприємств, що виражається в низьких споживчих характеристиках товарів і у високих цінах.

Ø Несвоєчасне надходження виторгу від продажу ліквідних товарів.

Ø Низька питома вага грошової складової у виторзі від реалізації продукції в зв'язку з бартерним характером товарних відносин між підприємствами.

Ø Дебіторська заборгованість держави за замовлену, але неоплачену продукцію.

Ø Великі витрати по змісту відомчого житлового фонду, що залишився на підприємстві.

Ø Заборгованість підприємств перед організаціями-монополістами, що продають електроенергію, газ, тепло і воду.

Ø Невикористовувані виробничі, адміністративні і побутового приміщення, що стали вільними через скорочення виробництва.

ТИПОВІ – на думку фахівців, що проводили аналіз фінансово-економічного стану ряду неплатоспроможних підприємств, були виявлені часто зустрічаються (типові) причини неплатоспроможності:

Ø Чи відсутність неправильне ведення платіжного календаря – фінансового документа в який докладно відбивається оперативний грошовий обіг підприємства. У платіжному календарі повинне бути представлений рух коштів по термінах з надходження і використання.

Ø «Котлової» облік витрат на виробництво і реалізацію продукції, що, що не дозволяє проводити диференційовану оцінку рентабельності різних видів діяльності.

Ø Включення в собівартість реалізованої продукції витрат, не зв'язаних з її виробництвом і реалізацією, що приводить до утворення збитків від основної виробничої діяльності.

Ø Неефективне управління майновим комплексом.