Критерії вибору методів фінансового оздоровлення

Кожне неплатоспроможне підприємство має індивідуальні причини влучення в кризовий фінансовий стан, що зв'язані з неправильним вибором ринкової ніші, організацією маркетингової і збутової політики, неправильною організацією орендних відносин.

Ступінь неспроможності підприємства визначається на основі показників оцінки фінансово-економічного стану. Групи показників – індикаторів фінансово-економічного стану – утворять критерії застосування до підприємства методів фінансового оздоровлення.

Критеріями вибору методів фінансового оздоровлення є наступні групи показників:

1 група: Показники, що характеризують зовнішні ознаки неспроможності і випливають із законодавства об банкрутства:

Ø показники оцінки структури балансу – коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л.) і коефіцієнт забезпеченості власними засобами (Кзвз);

Ø коефіцієнт ваги прострочених зобов'язань.

До підприємства-боржника, що має зовнішні ознаки неспроможності, застосовуються загальні методи фінансового оздоровлення й оперативні заходи щодо відновлення платоспроможності.

2 група: Показники, що характеризують ефективність управління підприємством:

Ø рентабельність продукції;

Ø рентабельність активів;

Ø рентабельність власного капіталу;

Ø наявність збитків.

Для неплатоспроможного підприємства будемо вважати задовільними позитивні значення показників рентабельності і відсутність збитків.

До підприємства-боржника, що має незадовільні значення показників другої групи, застосовуються локальні заходи щодо поліпшення фінансового стану.

3 група: Показники, що характеризують виробничий і ринковий потенціал:

Ø показники стану виробництва і реалізації продукції;

Ø показники стану і використання виробничих ресурсів: чисельність персоналу, продуктивність праці, коефіцієнт зносу основних фондів, фондовіддача, структура оборотних активів, оборотність оборотних активів.

У результаті діагностики фінансово-економічного стану визначається можливість збереження і використання виробничого і ринкового потенціалу підприємства. На основі оцінки показників третьої групи приймається рішення про збереження боржника чи про застосування ліквідаційних процедур.

Незадовільні значення показників виробничого і ринкового потенціалу свідчать про глибоку фінансову кризу і вимагають, у випадку збереження підприємства, послідовного застосування всього комплексу фінансового оздоровлення.