Основні перешкоди на шляху впровадження в життя політики енергозбереження. Їх класифікація

Варто виділити три етапи проведення енергозберігаючої політики:

1. першочергові антикризові дії;

2. перехідний період формування ринкових відносин (енергоринок);

3. перспективна політика енергозбереження.

На першому етапі необхідним є наведення елементарного порядку в області енерговикористання - організація обліку й контролю, короткострокові й малозатратні організаційні й технічні заходи щодо підвищення енергоефективності в промисловості, будівництві, аграрному секторі, транспорті, комунальному й побутовому господарстві, підвищення кваліфікації фахівців, поширення наявного світового досвіду.

Другий етап - істотне підвищення енергоефективності виробничої й невиробничої сфер, використання науково-технічного потенціалу, модернізація виробництва, заміна обладнання й технологій, розробка повної системи стандартів і нормативів, організація енергосервісних й енергоконсалтингових послуг, навчання й підготовка кадрів.

У державній програмі України по енергозбереженню, яка постійно переглядається та вдосконалюється, визначений комплекс заходів, які діляться на організаційні, технічні, законодавчі, нормативні, податкові, економічні, освітні й ін. Реалізація їх повинна вивести Україну на світовий рівень ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. До таких заходів належать:

- створення законодавчої бази, яка б забезпечила пріоритетність політики енергозбереження;

- приведення нормативної бази енергозбереження до середньосвітового рівня;

- довгострокові податкові пільги енергоспоживачам, показники енергоспоживання яких знаходяться на світовому рівні;

- проведення пільгової кредитної й інвестиційної політики для реалізації енергозберігаючих проектів;

- ефективний адміністративний і технічний (приладовий) контроль енергоспоживання й енерговикористання;

- підтримка при створенні організацій, асоціацій і компаній, що працюють в області енергозбереження;

- інтенсифікація наукових досліджень і розробок енергозберігаючого обладнання, приладів й пристроїв, матеріалів і технологій;

- організація виробництва енергії альтернативними й поновлюваними джерелами енергії;

- активне поширення знань і досягнень в області енергозбереження, підготовка кадрів, освіта, підвищення кваліфікації.