Розробка і реалізація концепцій управління підприємством в умовах економічного спаду

Характерні ознаки консалтингових послуг:

- складність оцінювання кількісного значення корисності;

- неможливість надання послуг за відсутністю замовника;

- індивідуальність кожної послуги;

- неможливість тиражування виконаних послуг;

- високий ступінь невизначеності майбутніх результатів;

- можливість відхилення отриманих результатів від запланованих показників прибутковості, на які очікував клієнт;

- високий ступінь залежності ефективного консультування від успішного співробітництва консультантів та клієнтів;

- необхідність активної участі замовника у процесі впровадження рекомендацій.

Основними мотивами звернення керівників підприємств до консультантів можуть бути такі:

- неспроможність менеджерів концентруватися на вирішенні глобальних проблем у кризових ситуаціях через завантаженість оперативним управлінням;

- бажання отримати об'єктивну оцінку ситуації від незалежного об'єктивного експерта;

- бажання отримати об'єктивну консультацію за наявністю складної проблеми управління в умовах зростаючої конкуренції;

Консультант, не підміняючи менеджера з кризового управління, виконує такі функції:

- досліджує готовність підприємства до функціонування в умовах потенційної кризи;

- здійснює експертизу окремих проблем забезпечення готовності підприємства, включаючи вивчення кандидатур менеджерів з кризових ситуацій, комплектацію оперативних кризових груп;

- проектує систему антикризового управління;

- навчає персонал підприємства технологіям та методам діагностики кризових явищ;

- розробляє ситуаційні плани подолання кризи.

Робота консультанта базується на таких засадах: .

- незалежність допомоги, що подається (за статусом консультант залишається працівником консалтингової організації);

- рекомендаційний характер діяльності (рекомендації консультанта не обов'язкові для виконання керівництвом підприємства);

- відсутність у консультанта адміністративної влади для впровадження пропонованих рекомендацій;

- фахова компетентність;

Залучення сторонніх консультантів з антикризового управління не підміняє, а доповнює діяльність менеджерів (групи) з антикризового управління, не позбавляє їх відповідальності, але створює засади для їх ефективної діяльності.

Одним із напрямів виходу з кризи є стратегічна реструктуризація, що покликана розв'язувати найважливіші завдання багатосторонньої діяльності підприємства в умовах кризи, до яких належать:

- створення механізму реструктуризації;

- модифікація механізму управління виробничими процесами;

- розробка нової організаційної структури управління підприємством;

- створення механізму управління з орієнтацією на потреби ринку;

- удосконалення управління кадрами;

- внесення раціональних змін у попередню стратегію управління;

- розробка принципово нових підходів до асортименту товарів, що користуються попитом;

- фінансова реструктуризація.

Основні напрями фінансової реструктуризації повинні передбачати уточнені цілі, зокрема підтримку життєздатності підприємства на найближчу перспективу шляхом збільшення готівки і обсягів продажу.

До основних напрямів фінансової реструктуризації належать такі:

- підвищення ліквідності підприємства;

- удосконалення структури капіталу;

- створення передумов для рекапіталізації.

Проблеми фінансової реструктуризації на практиці вирішуються різноманітними шляхами, а саме:

- ліквідацією нерентабельних і неплатоспроможних структур підприємства;

- залученням позикових коштів для розвитку підприємства;

- скороченням непродуктивних витрат виробництва;