Оцінка ефективності функціонування ринку праці в Україні
Для виникнення, формування й функціонування ринку праці необхідні певні умови. Насамперед мають бути забезпечені правові умови функціонування цього ринку, зокрема можливість вільного пересування на ньому громадян, вільного вибору роботи, тобто юридична свобода працівника, можливість самостійно розпоряджатися своєю здатністю працювати. Проте цього недостатньо, оскільки, з економічного погляду, власник робочої сили змушений продавати її тоді, коли у нього немає всього необхідного для ведення свого господарства як джерела для одержання засобів існування, або коли дохід з інших джерел є недостатнім.
Покупцем товару “робоча сила” на ринку виступає підприємець, який має все необхідне для ведення власного господарства. Крім своєї праці, підприємець залучає інших працівників за певну грошову винагороду. Відбувається обмін індивідуальної здатності до праці на засоби існування, необхідні для відтворення робочої сили, а також здійснюється розміщення працівників у системі суспільного поділу праці країни
Важливою умовою формування й функціонування ринку праці є відповідність працівника вимогам робочого місця, а запропонованого місця -- інтересам працівника.
Ринок робочих місць як складова ринку праці, що відбиває потребу у робочій силі, передусім характеризується кількістю вакансій на підприємствах і в організаціях. При цьому беруть до уваги вакансії як тих підприємств і організацій, які вже функціонують, так і тих, що тільки вводяться в дію. Крім того, враховуються і ті робочі місця, на яких працівники не задовольняють роботодавця, і тому він шукає їм заміну.
Фінансова криза 2008–2009 років стала важким випробуванням для більшості українців. За понад мільйоном із них закрилися двері їхніх підприємств, фірм, установ. Однак уже з 2010-го ситуація почала вирівнюватися. За даними Міжнародної організації праці (МОП), на рубежі 2009–2010 років рівень безробіття в країні усе ще досягав 9,8 відсотка. Але потім став знижуватися й до кінця 2010-го становив 8,1 відсотка. За словами Національного координатора МОП в Україні Василя Костриці, рівень безробіття цього року може знизитися до 7,7 відсотка. Цей оптимізм поділяє й віце-прем’єр-міністр України – міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. За його словами, якщо в країні триватиме економічне зростання близько 4–5 відсотків, то в наступному році вже може постати проблема нестачі робочих рук, зокрема, робочих спеціальностей.
І в складних умовах кризи, і в часи економічного зростання одним із вирішальних чинників для будь-якого роботодавця є його репутація. У першому випадку вона дає змогу зберегти кадровий потенціал (цінні співробітники не підуть шукати кращого життя через тимчасові економічні труднощі), у другому – дає можливість залучити гарних професіоналів.
У цьому контексті досить цікавим є проведене наприкінці минулого року компанією Reputation Capital і Міжнародним кадровим порталом НеadHanter дослідження репутації українських компаній як роботодавців. У дослідженні було відібрано 50 найвідоміших і високоприбуткових українських і мультинаціональних компаній, а також банків. Респондентам (аудиторія порталу НН) розсилали анкети, за якими згодом і було складено рейтинг роботодавців України з найкращою репутацією.
У підсумку з'ясувалося, що репутаційний індекс топ-5 мультинаціональних компаній і топ-5 вітчизняних майже не відрізняються, тобто українські компанії цілком конкурентні на ринку праці. З’ясувалося: чим вища репутація компанії, тим більшою мірою співробітники готові продовжувати працювати в ній навіть у разі зниження зарплати. До речі, турбота про соціальний добробут співробітників поки що аж ніяк не сильний бік українських роботодавців. За даними проведеного влітку минулого року дослідження, 92 відсотки наших співвітчизників упевнені, що роботодавці зобов'язані піклуватися про здоров'я своїх співробітників. Однак лише третина з них мають соціальний пакет на робочому місці. 16 відсотків опитаних зізналися, що в їхніх компаніях соціальні переваги доступні лише обраним співробітникам. За словами респондентів, найчастіше соціальні пакети передбачають оплату мобільного зв'язку (44 відсотки респондентів зізналися у цьому), медичне страхування (32), оплату транспортних послуг (17), оплату обіду (15) та оплату відпочинку (15).
