Види корпоративних об'єднань та їхня структура

Найважливішою функцією управління є встановлення комунікаційних зв'язків усередині корпорації, із зовнішнім середовищем, інформаційне забезпечення цих зв'язків, управління потоками виробничої, економічної, фінансової інформації, необхідної для ефективного функціонування корпорації. При цьому необхідна інформація повинна бути певним чином типізована, а при застосуванні сучасних засобів управління й закодована.

З огляду на велику чисельність типів підприємств, корпорацій та розбіжностей у їхніх масштабах, важко розподіляти як зміст, так і форми збору, обробки та аналізу виробничої, фінансової й комерційної інформації. Тому найраціональнішим способом вирішення цієї важливої проблеми є типізація застосовуваних технологій економічного управління.

Так, для підприємства або фірми доцільно мати три основні рівні технологій економічного управління:

1)

автономне економічне управління випуском і реалізацією кожної номенклатурної групи продукції (коротка назва цього управління – управління з продукту);

2) технологія збалансування масштабів виробництва й реалізації різних видів (номенклатури) продукції;

3) централізоване керування внутрішньою та зовнішньою комунікацією та організаційною діяльністю підприємства чи фірми.

Корпоративне управління в сучасних умовах відрізняється високим динамізмом комунікацій, особливою значимістю інформаційного забезпечення досягнення цілей корпорації, в якому вирішальне значення мають збір, обробка, оцінка інформації про перспективи різних видів виробництва, внеску в прибутковість корпорації.

Особлива увага повинна бути приділена таким завданням корпоративного управління:

· обґрунтуванню і прийняттю рішень про раціональну структуру сфер бізнесу корпорації, посиленню одних, перепрофілюванню інших сфер бізнесу, продажу неефективних виробництв або їхньої ліквідації, придбанню інших виробництв, здатних ефектино функціонувати;

· організації системи науково-дослідної роботи щодо створення й впровадження у виробництво нових технологій, що істотно підвищують продуктивність та економічну ефективність підприємств корпорації, створенню та освоєнню нової продукції, що сприяє розширенню ринку збуту продукції корпорації, збільшенню обсягу її прибутку;

· організації ефективного управління відносин з акціонерами (з радою директорів, що захищають їхні інтереси), при незадовільному стані яких останні можуть заблокувати важливі процедури для здійснення заходів щодо підвищення економічної ефективності функціонування корпорації;

· розробці заходів щодо підвищення якості її конкурентоспроможності основної продукції підприємств корпорації.

Найважливішим інструментом практичної реалізації основних завдань корпоративного управління є корпоративне планування (п'ятирічні, дворічні, річні плани, а також квартальне поточне планування), за допомогою якого вирішуються стратегічні, оперативні та поточні завдання корпорації.

Права й відповідальність різних типів корпоративних об'єднань визначаються законодавством кожної країни. У більшості країн світу в їхньому законодавстві вказуються певні обмеження, які регулюють зміст корпоративного об'єднання (наприклад, максимальна чисельність працівників) і форми його діяльності, а також передбачаються засоби, які перешкоджають перетворенню корпорації в монополію, яка регулює більшою частиною ринку. Порушення обмежень підлягає певним санкціям із боку державних і регіональних органів управління, розгляду в судовому порядку, аж до заборони корпоративного об'єднання, його розформування найдрібніші організації.

У технології корпоративного управління застосовуються дві основні ієрархічні структури управління:

1) високоцектралізована вертикальна функціональна структура;

2) децентралізована (дивізійна) структура з високою координацією горизонтальних зв'язків між: підрозділами одного рівня.

Високоцентралізована вертикальна функціональна корпоративна структура організаційно будується відповідно до основних функцій управління корпорацією й передбачає централізоване управління виробництвом, маркетингом, постачанням, фінансами, науково-дослідними розробками, дослідно-конструкторськими роботами.