Мета і завдання антикризового управління
Управління в кризовій ситуації можна визначити як процес роботи під тиском обставин таким чином, що дозволить керівникам аналізувати, планувати, організовувати, направляти і контролювати ряд взаємозалежних операцій при прийнятті швидких і раціональних рішень з невідкладних проблем, що виникли перед фірмою [1].
Антикризове управління - це управління, яке спрямовано на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів і усунення загроз появи кризових ситуацій, а в разі їх появи - аналіз і прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з найменшими втратами та негативними наслідками. Велике значення при цьому має використання факторів кризи для наступного розвитку підприємства [4].
Можливість антикризового управління визначається, у першу чергу, людським фактором. Усвідомлена діяльність людини дозволяє шукати і знаходити шляхи виходу з критичних ситуацій, концентрувати зусилля на вирішенні найбільш складних проблем, використовувати накопичений, у тому числі тисячоліттями, досвід подолання криз, пристосовуватися до ситуацій, що виникають.
Тому основною метою антикризового управління є забезпечення гарних результатів - запланованих чи випадкових - за допомогою здорової організації, що досягається шляхом використання оточення на основі добре поставленого управління людьми і комунікаціями [7].
Реалізація поставленої мети полягає в належному балансі між вимогами, висунутими ситуацією, і особистими якостями керівника з урахуванням зрілості (компетентності, досвіду) і готовності колективу до співробітництва.
Необхідно відзначити, що будь-яке управління у визначеній мірі повинно бути антикризовим і тим більше ставати антикризовим зі вступом у смугу кризового розвитку організації. Ігнорування цього положення має значні негативні наслідки, врахування його сприяє безболісному, "оксамитному" проходженню кризових ситуацій [10].
Суть антикризового управління виражається в таких положеннях:
- кризи можна передбачати, очікувати і викликати;
- кризи у визначеній мірі можна прискорювати, випереджати, відсувати;
- до криз можна і необхідно готуватися;
- кризи можна пом'якшувати;
- управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду і мистецтва;
- кризові процеси можуть бути до визначеної межі керованими;
- управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їхні наслідки [8].
Для того, щоб організація домоглася успіху, керівник повинен уміти передбачати можливість, імовірність появи тих чи інших виробничих ситуацій, бути готовим до них і діяти адекватно сформованим обставинам.
Антикризові стратегії - це стратегії, оптимізують поведінка підприємства у умовах спаду, стійкого зниження основних фінансові показники діяльності корпорації і загрози для банкрутства. Вони включають комплекс заходів у області планування, управління персоналом, фінансів, відносин із групами підтримки, і навіть юридичних та інших заходів з єдиною метою убезпечити фірму від загрози банкрутства або істотного спаду і створити умови для повороту до оздоровлення підприємства.
Існують такі антикризові стратегії: скорочення витрат, чи стратегії повороту. Стратегії скорочення витрат можуть бути: організаційні зміни; фінансові стратегії; стратегії зниження витрат; стратегії скорочення активів; стратегії створення прибутку. Стратегії повороту включають зміни у загальних зусиллях на збуті, перенацілення існуючих товарів (послуг) з одночасною розробкою нових. Стратегії скорочення витрат і повороту можуть реалізовуватися одночасно. Конкретні стратегії повороту є стратегії зміни ціноутворення, переорієнтації на конкретних покупців і конкретні продукти, стратегія розробки нового товару чи раціоналізації асортименту товарів, зосередження на продажі та рекламі [15].
Таблиця 1.1 - Розширена класифікація антикризових стратегій
№ |
Класифікаційна ознака |
Види |
1. |
За характером дії на об'єкт управління |
1.1. організаційні (прямої дії) 1.2.управлінські (системної дії) |
2. |
За характером спрямованості на об’єкт |
2.1. концентрована 2.2. диверсифікована 2.3. комбінована |
3. |
За широтою охоплення об’єкта |
3.1. глобальна 3.2. локальна |
4. |
За приналежністю до сфер діяльності |
4.1. функціональна 4.2. універсальна |
5. |
За характером боротьби з кризовими явищами |
5.1. наступальні 5.2. оборонні 5.3. ліквідаційні |
6. |
За рівнем кризового стану підприємства |
6.1. виживання 6.2. стабілізації 6.3. розвитку |
7. |
За здійсненням процесу змін |
7.1. поетапна 7.2. невідкладна 7.3. комплексна |
8. |
За тривалістю дії |
8.1. короткотермінові 8.2. довготермінов |