Мотиваційний механізм інноваційної діяльності підприємства

Одним з важливих напрямів трансформування економіки України до ринкових відносин є орієнтація на створення і випуск конкурентноспроможної на світовому і внутрішньому ринку продукції передусім за рахунок реалізації досягнень науково-технічного прогресу, створення необхідних організаційно-економічних передумов для активізації процесу впровадження нової техніки, технології та реалізації інших науково-перспективних проектів. Значення інноваційної діяльності для промислових підприємств постійно зростає, і налагодити механізм мотивації її дуже важливо, як для держави, так і для керівництва підприємств.

Метою є аналіз досліджень і публікацій з виокремленням особливостей мотиваційного механізму інноваційної діяльності, його ролі та завдання для розвитку підприємства та економіки країни.

Мотиваційний механізм інноваційної діяльності підприємства

Головними рушіями прогресу в сучасному світі все більше стають наука як основа розробки і впровадження високих технологій проривного характеру та інновації, як процес і результат їх ефективного просування у виробництво і суспільну практику. А для України перехід до ринкової системи господарювання загострив необхідність активізації інноваційних процесів в її економіці. Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність» під інноваційною діяльністю розуміють діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг [1].

Інноваційна діяльність здійснюється за такими напрямами:

· проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;

· розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

· розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального і екологічного становища;

· технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології.

В умовах посилення глобалізаційних тенденцій світової економіки мотиваційний ефект виступає необхідною умовою забезпечення можливостей отримання та реалізації країною стійких конкурентних переваг. Ефективне управління неможливе без розуміння мотивів і потреб людини та правильного використання стимулів до праці.

Мотиви - це спонукальні причини поведінки й дій людини, які виникають під впливом її потреб і інтересів, що являють собою образ бажаного блага, яке прийде на зміну потреб за умови, якщо буде виконано певні трудові дії. Сам по собі мотив не є причиною цілеспрямованих дій. Він лише результат відображення в психіці потреб людини, зумовлених зовнішніми чи внутрішніми об'єктивними явищами. Саме потреби, як необхідність у будь-чому для існування та розвитку, є головною умовою мотивації окремої особистості, так і людства в цілому, унаслідок чого створюються предметні й духовні цінності цивілізації. Потреба є основою творчості як духовної діяльності, результатом якої є створення того, чого ще не було (оригінальних цінностей), виявлення нових ще невідомих фактів, закономірностей матеріального світу, духовної культури. Задоволення потреб (матеріальних, творчих, духовних) потребує від суб'єктів високої активності в пошуку сфер діяльності й осмисленні своїх потреб. З метою ілюстрації достатньо навести класифікаційну модель А. Маслоу, яка нині набула широкої популярності (рис. 1). Мотиви людини мають персоніфікований характер, залежать від внутрішніх і зовнішніх стосовно суб’єкта чинників.

Рис. 1 - Ієрархія потреб за А. Маслоу

Щодо мотивів, які лежать в основі поведінки учасників трудової діяльності, то часто вони зводяться тільки до прагматичних інтересів матеріального характеру, зокрема, до максимізації прибутку, який розглядається як основна мета цієї діяльності. Це стосується української економіки, оскільки мотивацією переважаючої частини підприємництва є здобуття максимуму прибутку з метою досягнення надприбутку в майбутньому. Матеріалізм зводить нанівець значення і вплив на мотивацію діяльності нематеріальних чинників, зокрема, самореалізація, самоствердження, прагнення до суспільного визнання та інші, які можуть бути і мають бути потужним мотивом для будь-якої діяльності [2].