Формування механізмів управління групами працівників в організації
Таблиця 14
Особливості груп працівників в малому підприємстві по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів.
|
Характеристика груп працівників |
Види формальних груп |
Види неформальних груп | ||||||
|
Керівників |
Командна |
Виробнича |
Торгівельна |
Автохоббі |
Ініціативна |
Соціальна |
За стажем роботи | |
|
Склад |
Директор з заступниками |
Начальники відділів |
Бригади робітників |
Менеджери по рекламі |
Інженери-техніки |
Енергійних та винахідливих робітників |
Співпрацівники, сусіди |
Більш досвідчені в роботі працівники |
|
Чисельність |
3 |
3 |
45 |
2 |
5 |
10 |
3 |
3 |
|
Характеристика зв’язків |
Безпосередня підпорядкованість |
Пряма залежність |
Технологічна схема ремонту |
Вузька спеціалізація роботи |
Професійна орієнтація |
Професійні |
Спонтанні безконфліктні |
Обмін досвідом в ремонті авто |
|
Мотиви виникнення |
Організація управління |
Організація роботи підрозділів |
Виробничі потреби |
Розширення мережі збуту |
Група однодумців |
Бажання досягти успіхів у роботі |
Економія витрат |
Вирішення складних питань по ремонту |
|
Заходи з підвищення ефективності |
Єдність у досягненні цілей та мети організації. Логічний розподіл заробітків |
Формування витрат. Створення колективного ділового клімату |
Професійна підготовка. Взаємовиручка |
залежність заробітку від збуту |
Всебічна інформованість. Інтереси до технічних новинок |
Бажання стати лідером в частині знань |
Координація взаємодії в напрямку раціоналізації транспорту до і після робочого часу |
Створення вечорів по обміну досвідом з молодим персоналом |
В раціональній схемі формальна виробнича група ділиться ще на три:
група підвищення кваліфікації;
група бригад виїзної технічної помочі;
