Сучасні методи мотивації

Методи стимулювання персоналу можуть бути найрізноманітнішими і залежать від спрацьованості системи стимулювання, загальної системи управління та особливостей діяльності організації. Розглянемо способи поліпшення мотивації праці. Вони об'єднуються в кілька самостійних напрямків:

. Заробітна плата, включає основну (відрядну, почасову, окладну) та додаткову: премії, надбавки; доплати за важкі умови праці, сумісництво, підліткам, за роботу в святкові дні, за понаднормову роботу; за керівництво бригадою, оплата або компенсація за відпустку, що характеризують оцінку внеску працівника в результати діяльності підприємства. Вона повинна бути порівняна і конкурентоспроможна з оплатою праці на аналогічних підприємствах галузі та регіону. Безумовно, оплаті праці відводиться велика роль, але постійне збільшення рівня оплати праці не сприяє як підтриманню трудової активності на належному рівні, так і зростанню продуктивності праці. Застосування цього методу може бути корисним для досягнення короткочасних підйомів продуктивності праці. Таким чином може відбувається певне накладення або звикання до цього виду впливу. Вплив на робітників лише грошовими методами не може привести до довговічному збільшенню продуктивності праці.

. Цілі є другим за «силі» засобом підвищення трудової мотивації працівника.

Цілі:

концентрують увагу і зусилля на визначених напрямках;

можуть служити нормативом, з яким порівнюють результати;

механізм для обгрунтування витрат ресурсів;

впливають на структуру організаційних систем;

відображають глибинні мотиви індивіда й організації.

Проведені дослідження виявили ряд результатів:

при проведенні конкретних, ясних і чітких цілей зростає ймовірність посилення мотивації діяти в заданому напрямку;

при постановці конкретних, ясних і чітких цілей зростає ймовірність посилення мотивації діяти в заданому напрямку;

складні цілі мають самі по собі мотивуючим ефектом, необхідно, правда, дотримання умови, що мета буде прийнята індивідом;

сукупність цілей з грошовою винагородою підсилює ефект.

Цільовий метод (метод управління за цілями) займає значне місце в практиці менеджера. Однак необхідно враховувати ряд характеристик цілей: цілі повинні бути вимірними; реальними; контрольованими; підтримані організацією; їх результати повинні бути однозначні; повинні існувати точні терміни виконання поставлених цілей; а також система їх ранжування.

. Системи внутрішньофірмових пільг працівникам підприємства:

пільгове харчування, установка на підприємстві автоматів для продажу гарячих напоїв і закусок;

продаж продукції підприємства своїм працівникам із знижкою (зазвичай 10% і більше);

повна або часткова оплата витрат на проїзд працівника до місця роботи і назад;

надання своїм працівникам безвідсоткових позик або позик з низьким рівнем відсотка;

надання права користування транспортом фірми;

оплата лікарняних листів понад певного рівня, страхування здоров'я працівників за рахунок підприємства;

. Нематеріальні (неекономічні) пільги і привілеї персоналу:

надання права на змінний графік роботи;

надання відгулів, збільшення тривалості оплачуваних відпусток за певні досягнення й успіхи в роботі;

більш ранній вихід на пенсію.

. Заходи, збільшуючи зміст праці, самостійність і відповідальність працівника, що стимулюють його кваліфікаційне зростання. Залучення працівників до управління підприємством також підвищує їх мотивацію, оскільки в даному випадку вирішується проблема відчуження їх від підприємства і його керівників.

. Створення сприятливої ​​соціальної атмосфери:

усунення статусних, адміністративних, психологічних бар'єрів між окремими групами працівників, між рядовими працівниками та працівниками апарату управління, розвиток довіри і взаєморозуміння всередині колективу.