Концепція управління персоналом
Підвищення ролі персоналу і зміну ставлення до нього пов'язано насамперед з глибокими перетвореннями у виробництві. Традиційна технологія, включаючи конвеєр, прагнула звести до мінімуму можливості втручання людини в стійкі технологічні процеси, зробити їх незалежними від кваліфікації та інших характеристик робочої сили. Стабілізація виробничих процесів давала можливість широко застосовувати працю низької кваліфікації, що дозволяло економити на витратах, пов'язаних з наймом, навчанням і оплатою робочої сили. Наукові концепції організації праці та управління виходили з цих вимог. Мав місце безумовний поділ праці на управлінській і виконавській, переважали подетальна спеціалізація та жорсткий поопераційний контроль. Традиційна технологія відрізнялася слабкою залежністю від суб'єктивного фактора виробництва.
Науково-технічний прогрес в останні десятиліття став причиною великих змін в трудовій діяльності. Традиційна технологія поступово поступається місцем гнучким виробничим комплексам, робототехніці, наукомісткого виробництва, заснованому на комп'ютерній техніці і сучасних засобах зв'язку. Внаслідок їх впровадження скорочується чисельність персоналу, підвищується питома вага спеціалістів, керівників, робочих високої кваліфікації. Зростає вартісний обсяг капіталу, що приводиться в рух одним працівником. Розширення повноважень на робочому місці, контроль за виробничим процесом самого працівника (з відповідними наслідками для мотивації і управління персоналом) - головна відмінна риса сучасності.
Змінюється і зміст трудової діяльності. В цілому знижується роль навичок фізичного маніпулювання предметами і засобами праці і зростає значення концептуальних навичок. Мається на увазі вміння в цілісній системі представляти складні процеси, вести діалог з комп'ютером, розуміння статистичних величин. Набувають особливого значення уважність і відповідальність, навички спілкування, усної та письмової комунікації.
Сучасне виробництво все більше вимагає від робочих якостей, які не тільки не формувалися в умовах поточно-масового виробництва, а й навмисно зводилися до мінімуму, що дозволяло спростити працю і здешевити вартість робочої сили. До числа таких якостей відносяться високу професійну майстерність, здатність приймати самостійні рішення, навики колективної взаємодії, відповідальність за якість готової продукції, знання техніки і організації виробництва, творчі навички. Однією з відмінних рис сучасного виробництва виступає його сильна залежність від якості робочої сили, форм її використання, ступеня залученості в справи організації. Управління персоналом набуває все більш важливе значення як фактор підвищення конкурентоспроможності, довгострокового розвитку. Більшість фахівців формулюють сучасну концепцію управління людськими ресурсами достатньо широко, підкреслюючи її відмінності за критеріями оцінки ефективності. [1 стор.92-94]
Концепція управління персоналом - система теоретико-методологічних поглядів на розуміння і визначення сутності, змісту, цілей, завдань, критеріїв, принципів і методів управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізму її реалізації в конкретних умовах функціонування організацій. Вона включає: розробку методології управління персоналом, формування системи управління персоналом і розробку технології управління персоналом.
