Вибір критерію на базі якого ґрунтується вибір кадрової стратегія

Кошти отримані підприємством за рахунок продажу своєї продукції, виконання робіт чи надання послуг називаються виторгом підприємства, або виручкою від реалізації товарів, робіт та послуг. Різниця між виторгом фірми та и витратами називається прибутком.

Прибуток е основним стимулом створення й діяльності підприємства, адже саме за рахунок нього окуповуються витрати на виробництво та збут товару, оплачується робота працівників. Від його розмірів залежать можливості підприємця в забезпеченні власної господарської діяльності в умовах конкуренції. Питання про те, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти, підприємця в ринкових умовах визначають за основним орієнтиром - прибутком.

Спираючись на вищенаведене у якості критерію функціонування малого підприємства можна застосувати співвідношення

π = max (TR - TC)

де π - чистий прибуток підприємства за певний проміжок часу, TR - виручка (виторг) підприємства за певний проміжок часу; TC - витрати підприємства за певний проміжок часу.

Тобто задачею дипломної роботи є розрахунок структури підприємства, що забезпечує отримання максимального прибутку за певний проміжок часу.

3.2 Вибір математична модель роботи відділу по роботі з клієнтами

Прибуток відділу можна описати співвідношенням

π = TR - TC

Сукупна виручка підприємства формується реалізацією закону попиту. Функція попиту (ФП) являється формальним вираженням залежності обсягу збуту (Q) товару від установлюваної їм ціни (P). Ця функція називається також функцією відповідної дії ціни, інакше - функцією мікроекономічного впливів обумовленого специфікою інструментів:

Q = Q(P).

Вид, або формальна структура ФП, є незалежною від структури ринку, наприклад, від форми ринку, у змісті його морфологічної схеми.

На мал2 представлена лінійна функція попиту; у ній характеризуються Рн - гранична ціна й Qs - обсяг насичення; він є типовим для ситуацій дефіциту. характеризує емпіричну функцію попиту Гутенберга для продукту із групи продовольчих товарів. При цьому мова йде про «двувогнутої» функції попиту. У ній знаходить вираження потенціал залучення клієнтів. Скажемо, підвищення ціни усередині так називаної монополістичної сфери, тобто в «місцях надламу», веде до значно менших втрат обсягів, чим поза цією сферою.

Рис.2 Лінійна функція попиту

Сукупну виручка від роботи відділу можна виразити за допомогою виразу

TR = Σ Qi(Рі)*(1+Рі)

де Qi(Рі) - об’єми продаж і-тої категорії товару

Рі - торгова націнка і-тої категорії товару

Сукупні затрати від роботи відділу можна виразити за допомогою виразу

TC = Σ TCj

де TCj - об’єми j-тої категорії затрат

Серед затрат вирізняються такі як:

- затрати на закупку товару

TC1 = Σ TR/(1+ Рі)

затрати на функціонування підприємства (складування та доставка товару, оренда офісу, канцелярія, зв’язок, транспортні розходи тощо)

TC2 = TC0 + TC(TC1) + TC(W)

TC0 - постійні затрати (оренда офісу, інші відділи)

TC(TC1) - затрати, що залежать від кількості товарного обороту (оренда складських приміщень, доставка товару тощо)

TC(W) - затрати, що залежать від кількісного та якісного складу відділу (зарплата, премії тощо).