Розрахунок захисного заземлення
Захисне заземлення - це електричне з’єднання з землею або її еквівалентом, металічних неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.
Мета захисного заземлення - понизити струм, який протікає через людину (Іл) при дотику до заземленого корпусу пристрою діагностики, коли там виникне Uдот (напруга дотику) у результаті пошкодження або пробою ізоляції струмо- провідних частин.
Розрахунок контуру у лабораторії зводиться до визначення числа вертикальних заземлювачів та довжини сполучної смуги. За правилами опір контуру заземлення не повинний перевищувати 4Ом для напруги живлення до 1000 В. В най несприятливих умовах опір одиночного заземлювача визначимо по формулі
.
У якості заземлювача вибираємо стержень:
- довжина 
;
діаметр 
;
відстань від поверхні землі до половини довжини стержня
;
- питомий опір ґрунту 
.
Кількість одиночних заземлювачів 
розрахуємо по формулі
,
де 
- значення контурного заземлення, що нормує, згідно
ПУЕ-86, 
- коефіцієнт використання одиночного заземлювача
для стержнів 
Опір сполучної смуги, що з'єднує одиночні заземлювачі, визначимо по формулі
;
де 
- довжина смуги 
;
- відстань між стержнями 
;
- глибина закладення смуги 
.
Рис. 5.1. Заземлюючий стержень
Опір штучного контурного заземлення визначимо по формулі
,
де 
- коефіцієнт використання з’єднуючої полоси в контурі із вертикальних електродів;
. 
Розраховане значення опору заземлюючого контуру задовольняє вимогам електробезпеки.
Побудуємо схему заземлюючого контуру.
Рис.5.2. План заземлюючого контуру
Метеорологічні умови - оптимальні та допустимі температури, відносна вологість та швидкість руху повітря, які встановлюються для робочої зони виробничих приміщень у залежності від температури зовнішнього повітря, категорії роботи по важкості та по надлишкам явного тепла в лабораторії.
