Спеціалізація і розмір господарства

Спеціалізація є формою суспільного поділу праці, який виникає й удосконалюється разом з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин, що зумовлює виділення виробництва певних видів продукції в самостійній галузі відповідно до потреб суспільства.

Розрізняють такі форми поділу праці: загальний пов'язаний з поділом суспільного виробництва на його великі роди (землеробство, промисловість та і т.д.), частковий поділ цих родів виробництва на види і підвиди. Це поділ галузей народного господарства на самостійні галузі виробництва (металургія та машинобудування в промисловості тощо), одиночний поділ праці, який ґрунтується на поділі праці в середині підприємства, цеху, майстерні.

Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Це ефективна форма організації сільського господарства, яка дає можливість зосередити виробництво певних видів продукції на окремих територіях і підприємствах результатів господарської діяльності.

Серед визначень спеціалізації та її форми найбільш вдалим є таке. Спеціалізація - це переважаючий розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах, районах, областях. Спеціалізація - процес закономірний, багатоплановий, який залежно від природних, економічних та організаційних факторів розвивався в різних напрямках, в наслідок чого склалися різні її форми, що відображають ту або іншу особливість її використання.

На спеціалізацію сільськогосподарського виробництва виникає ряд факторів - природно-кліматичні, економічні, біологічні, соціальні. Одними з найважливіших є природно-кліматичні фактори, які включають: типи ґрунтів, температурний режим, кількість опадів (найістотніше впливають на розміщення сільськогосподарських культур і спеціалізацію виробництва). Результатом такого впливу є формування на території держав природних зон, які мають чітку спеціалізацію виробництва певних видів продукції. Особливістю впливу цього фактору, є те що лише певна кількість спеціальних видів продукції може вироблятися на обмежених територіях. Більшість видів сільськогосподарської продукції мають досить великий ареал виробництва, тому при виборі певного виробничого напряму і поєднання галузей необхідно враховувати вплив ряду інших факторів.

Підприємства зосереджують зусилля на виробництві тих видів продукції, які забезпечують максимальну економічну вигоду або мінімальні економічні витрати порівняно з іншими видами діяльності.

Обсяги і структура товарної продукції в середньому по господарству така: рослинництво всього - 3189 тис.грн. або 50.3%, в тому числі зернові 2082 тис.грн. або 32,8%; картопля - 4 тис.грн. або 0,06%; овочі - 8 тис.грн. або 0,13%; соняшник - 500 тис грн. або 7,9%; інша продукція - 595 тис.грн. або 9,4%; скотарство всього - 2178,5 тис.грн. або 43,3%; в тому числі молоко - 1801 тис. грн. або 28,4%; м'ясо ВРХ 950 тис. грн. або 14,9%; свинарство - 404 тис. грн. або 6,4%; інша продукція тваринництва - 3 тис. грн. або 0,05%; разом по тваринництву - 3153 тис.грн. або 49,7%. Всього сільськогосподарської продукції - 2952 тис.грн.

З вище наведених даних випливає, що дане господарство слід відносити до тих які спеціалізуються по одній галузі в нашому випадку по рослинництву, тому що дана галузь дає більше 50% всієї товарної продукції.

Загальна площа господарства ВАТ «Верес» становить 1795 га., вартість валової продукції сільського господарства - 7958,2 тис.грн., площа сільськогосподарських угідь - 1288 га, вартість основних виробничих фондів - 3133,3 тис.грн., кількість працівників - 116 чол.