Методи аналізу інвестиційних проектів з врахуванням ризику
ІRR для відповідного потоку платежів.
Наприклад, критерій NРV буде визначатись за формулою:
РV = at * CFt / (1+r) - Io, (2.3)
де CFt - сумарний потік платежів в періоді t;- ставка дисконта;- коректуючий множник;
Іо - початкові інвестиції;- термін проекту.
Перевага надається проекту, скоректований потік платежів якого забезпечує отримання більшої величини NРV.
Цей метод дозволяє врахувати ризик більш коректно. Разом з тим розрахунок коефіцієнтів достовірності, які відповідають ризику кожного етапу реалізації проекту, являє собою певні труднощі.
Аналіз чуттєвості критеріїв ефективності в загальному зводиться до дослідження залежності деякого результативного показника від варіації значень показників, які беруть участь в його визначенні. Цей метод ще називають - аналіз «що буде, якщо».
Зазвичай проведення подібного аналізу допускає виконання наступних кроків:
1. Задається
взаємозв'язок між вихідними і результативними показниками у вигляді математичного рівняння чи нерівності.
2. Визначаються найбільш ймовірні значення для вихідних показників і можливі діапазони
їх змін.
3. Шляхом зміни значень вихідних показників досліджується їх вплив на кінцевий результат.
Метод аналізу чуттєвості є добрим прикладом впливу окремих вихідних показників на результат.
Він також показує напрями подібних досліджень. Якщо встановлена сильна чуттєвість результативного показника до змін деякого вихідного, останньому слід приділити особливу увагу.
Разом з тим даний метод має і ряд недоліків, найбільш суттєвими з яких є:
жорстка детермінованість використовуваних моделей для зв'язку ключових змінних;
не дозволяє отримати імовірнісні оцінки можливих відхилень вихідних і результативних показників;
допускає зміну одного вихідного показника, в цей час як інші рахуються постійними величинами. Однак на практиці між показниками існує взаємозв'язок і зміна одного з них автоматично приводить до зміни інших.
На відміну від трьох попередніх методів, метод сценаріїв дозволяє сумістити дослідження чуттєвості результативного показника з аналізом імовірнісних оцінок його відхилень.
В загальному випадку процедура використання цього методу в процесі аналізу ризиків включає виконання наступних кроків:
· визначає декілька варіантів змін ключових вихідних показників
· (наприклад, песимістичний, найбільш ймовірний і оптимістичний);
· кожному варіанту змін приписують його імовірнісну оцінку;
· для кожного варіанту розраховують ймовірні значення вибраного критерію, а також оцінки його відхилень від середнього значення;
· проводиться аналіз імовірнісних
розподілів одержаних результатів.
При інших рівних умовах проект з найменшим стандартним відхиленням вважається найменш ризикованим.
В цілому метод сценаріїв дозволяє одержати наглядну картину результатів для різних варіантів реалізації проектів. Він забезпечує менеджера інформацією як про чутливість, так і про можливі відхилення вибраного критерію ефективності.
Застосування програмних засобів типу ППП ЕХСЕL дозволяє значно підвищити ефективність подібного аналізу шляхом практично необмеженого збільшення кількості сценаріїв, введення додаткових (до 32) ключових змінних, побудови графіків розподілу ймовірностей тощо.
Разом з цим використання даного методу направлено на дослідження проведення тільки показників типу NРV чи ІRR. Метод сценаріїв не забезпечує користувача інформації про можливі відхилення потоків платежів і інших ключових показників, які визначають в кінцевому рахунку хід реалізації проекту. Але не дивлячись на ряд обмежень, даний метод успішно застосовується в багатьох розділах фінансового аналізу.
Базові концепції, що лежать в основі даного аналізу імовірнісних розподілів потоків платежів, були частково викладені вище. Знаючи розподіл ймовірностей для кожного елементу потоку платежів, можна визначити очікувану величину чистих поступлень готівки М (СFt) у відповідному періоді, розрахувати чисту теперішню вартість проекту NPV і оцінити можливі відхилення. Проект з найменшою варіацією доходів вважається найменш ризикованим. Проте проблема полягає в тому, що кількісна оцінка варіації напряму залежить від ступеня кореляції між окремими елементами потоку платежів.