Оптимізація виробничої програми

прогнозування підрозділ персонал виробничий

Оптимальна програма визначається на основі формування задачі лінійного програмування і її розв’язку симплексним методом. Математична модель задачі складається з трьох частин:

1) системи ресурсних обмежень - ;

) системи обмежень, зумовлених попитом (хі ≤

) і договорами поставок (хі ≥

);

) цільової функції Рі хі → max,

де - фактична машиномісткість і-го виду продукції за j-ою групою устаткування, м-год./шт.; хi - шукана кількість продукції i-го виду (A, B і C), шт./рік;

Fq - ефективний (корисний) фонд часу одиниці устаткування, год./рік; qj - кількість устаткування j-го виду;

- прогнозний попит на продукцію i-го виду (A, B, C), шт./рік; - обов’язкові поставки продукції i-го виду за укладеними договорами, шт./рік; Pi

- прибуток від реалізації одиниці продукції, грн./шт.

Прибуток на одиницю продукції

(Рj) визначається умовно на основі вихідних даних завдання за формулою:

;

де Pi - прибуток з розрахунку на 1 м-год. машиномісткості продукції i-го виду (див. завдання), грн./м-год;

- сумарна машиномісткість одиниці продукції.

Прогнозний попит

на продукцію A, B і C () визначається за відповідними функціями тренду - як сума значень Nt

в наступних чотирьох кварталах:

А =19,8474 тис. шт.

В = 26,88 тис. шт.

С = 1,7388 тис. шт.

Оскільки нова продукція (Сн) є покращеним аналогом (за призначенням) продукції С, то можна вважати, що загальний попит на продукцію С і Сн не перевищить найвищі досягнення (максимальні значення) реалізації продукції С в минулі квартали, тобто:

Щоб оптимізувати виробничу програму ми скористувались програмою Excel і її надбудовою «Пошук рішення» і отримали наступні дані:

Вихідні дані для автоматизованої оптимізації виробничої програми