Сутність процесу управління ресурсами підприємства
Суб'єкт управління - це органи або особа, яка здійснює управляючі дії. Суб'єктами управління є органи законодавчої та виконавчої влади.
Цілі, функції і зміст процесу управління передбачають систему методів управління, використання яких спрямоване на об'єкт для забезпечення ефективної діяльності служб з постачання і використання матеріальних ресурсів.
Методи управління матеріальними ресурсами - не поєднання різних способів, прийомів, дій на окремих працівників, на колектив у цілому для досягнення конкретної мети в процесі управління виробництвом.
В теорії та практиці управління застосовують такі методи управління матеріальними ресурсами:
адміністративні;
економічні;
соціально-психологічні.
Організаційні методи реалізують мотиви примусового характеру. Зміст регламентуючих методів полягає у формуванні структури та ієрархії управління, делегуванні повноважень та відповідальності членам організації, визначенні орієнтирів діяльності підлеглих, наданні методичної, інструктивної та іншої допомоги виконавцям.
Адміністративні методи управління - це комплекс способів та прийомів впливу на людей, які ґрунтуються на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Всі адміністративні методи управління поділяються на регламентуючі та розпорядчі.
Адміністративні методи на рівні держави застосовуються в сферах, які не охоплюються ринком, але залежать від нього: використання національного багатства, боротьба з монополізмом, розв'язання проблем екології, гарантований захист національних інтересів у зовнішньоекономічних зв'язках, забезпечення дотримання правил підприємництва і фінансово-кредитної діяльності.
Розпорядчі методи управління охоплюють поточну оперативну організаційну роботу, тобто визначення і розподіл конкретних завдань виконавцям, контроль за їх виконанням, проведення нарад тощо.
Економічні методи управління реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах шляхом використання товарно-грошових відносин. Ці методи мають два аспекти реалізації. Перший - це управління, орієнтоване на використання створеного на державному рівні економічного сегмента загального зовнішнього середовища. Зміст цього аспекту, зокрема, складає:
формування системи оподаткування;
визначення амортизаційної політики;
формування митної політики;
визначення мінімального рівня заробітної плати.
Другий аспект пов'язаний з управлінням, орієнтованим на використання різноманітних економічних категорій, таких, як податки, ціни, кредити, тарифи, інвестиції, цінні папери, відсотки, амортизація, бюджет, резерви, програми, пільги, державні замовлення, субсидії, мито. Проте ніякі економічні методи не зможуть існувати без організаційно-адміністративної дії, яка забезпечує чіткість, дисциплінованість, порядок роботи колективу. Важливо визначити оптимальне поєднання, раціональне співвідношення організаційно-адміністративних та економічних методів.
Організаційно-адміністративні методи чітко визначають права і обов'язки, регламентацію дії керуючої системи. їх конкретним проявом є накази, розпорядження, інструкції, правила, положення, методичні рекомендації.
Управління - це цілеспрямована діяльність управлінського апарату в соціально-економічних системах, пов'язана з виконанням специфічних функцій (планування, організація, мотивація і контроль). Воно характеризується науковістю, тобто використанням найновіших досягнень у науці управління, економічних науках при побудові системи управління та організації управлінських процесів.
Ефективність управління - успіх у досягненні мети при оптимальних затратах для одержання відповідного результату.
Таким чином, адміністративні методи базуються на системі законодавчих актів, системі нормативно-директивних і методичних документів підприємств і вищестоящих організацій, систем і планів, програм, завдань.
