Дослідження професійної мотивації та мотиваційної спрямованості працівників ОВС
Як зазначалося вище, одним з факторів, що впливають на процес стимулювання й підвищення активності в службово-професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ, є професійна мотивація їхньої трудової поведінки. Виявлення професійних мотивів, урахування їхньої динаміки в процесі оволодіння професією, цілеспрямоване формування в ході навчально-виховної роботи дозволяє підвищити ефективність професійної підготовки, що є особливо важливим у зв'язку з постійним збільшенням обсягу необхідних знань і для більш швидкого включення в професійну діяльність; забезпечити більше швидке становлення фахівця, керівника, організатора; значною мірою забезпечити самостійне засвоєння людиною професійних знань та підвищити компетенцію особового складу підрозділу. Виявлення змісту й напрямків професійної мотивації дозволяє правильно намітити шляхи її формування й зміцнення під час адоптацій молодого працівника.
Для того щоб виявити професійну мотивацію нами було проведено анкетування серед чоловіків - працівників ОВС та жінок - працівників ОВС. Проведене анкетування дало змогу виявити домінуючі типи мотивації, а також інші особливості професійної мотивації.
Так, за допомогою статистичної обробки ми виявили (таблиця 2.1.), ми отримали наступні середні значення серед чоловіків - працівників ОВС.
Адекватний тип мотивації має середнє значення (84,08 + 18,45), що є найбільшим середнім значенням серед всіх типів професійної мотивації.
Середнє значення (39,49 + 12,98) має ситуаційний тип мотивації, пов'язаний з престижем професії та матеріальними стимулами, а ситуаційний, пов'язаний з романтичною привабливістю професії, має середнє значення (55,60 + 15,70);
Найбільше середнє значення, після адекватного типу мотивації, має компенсаційний тип мотивації, середнє значення якого складає (56,67 + 18,47).
Дещо менше середнє значення має кримінальний тип мотивації і складає (54,38 + 15,12).
Показник найменшого середнього значення (30,52 + 11,74) наявний у конформістського типу мотивації.
Також, за допомогою статистичної обробки ми виявили (таблиця 2.1.), що домінуючими типами мотивації у жінок є адекватний тип, середні значення за яким складають (72,62 + 27,32), та ситуаційний, пов’язаний з романтичною привабливістю професії (65,04 + 12,85).
Таблиця 2.1 - Середні значення та особливості професійної мотивації ((Х ± d) балів)
Типи мотивації |
Чоловіки |
Жінки |
Т |
Р |
Адекватний |
84,08+18,45 |
72,62+27,32 |
2,38 |
P<0,05 |
Ситуаційний, пов’язаний з престижем професії та матеріальними стимулами |
39,49+ 2,98 |
48,56+ 0,52 |
2,53 |
P<0,05 |
Ситуаційний, пов’язаний з романтичною привабливістю професії |
55,60+ 15,70 |
65,04+ 2,85 |
3,16 |
P<0,05 |
Конформістський |
30,52+ 1,74 |
39,78+ 3,49 |
2,42 |
P<0,05 |
Компенсаційний |
56,67+ 8,47 |
39,89+ 9,59 |
4,25 |
P<0,001 |
Кримінальний |
54,38+ 5,12 |
49,02+ 3,93 |
1,29 |
P>0,05 |
Наявність домінування адекватного типу мотивації є позитивною оцінкою відмінної роботи комплектуючого апарату, адже саме професійні мотиви є адекватними змісту та цілям професії, тобто спрямовані на боротьбу із злочинністю, захист інтересів громадян, а не на цілі, що безпосередньо не пов’язані з правоохоронною діяльністю.
Також звертає на себе увагу кримінальний тип мотивації, середнє значення за яким склало (49,02 + 23,93). Він характеризується неявною антисоціальною спрямованістю, що, як правило, маскується правильними поясненнями.
Ситуаційний тип мотивації, пов’язаний з престижем професії та матеріальними стимулами, має середнє значення (48,56 + 20,52). Вирішальний вплив в процесі професійної діяльності при домінуванні цього типу мотивації мають фактори, що характеризують зовнішню ситуацію людини. При ситуаційному типі, пов’язаному з престижем професії та матеріальними стимулами, такими факторами є прагнення до престижного стану в суспільстві без вираженого інтересу до самої спеціальності, а також матеріальні міркування. Ситуаційний тип мотивації пов’язаний з тенденцією до розчарування в своїй діяльності, незадоволення нею і, як наслідок цього, формуванням негативного відношення до своїх обов’язків. Тому він є прогностично несприятливим.