Структурна характеристика кадрів підприємства
Персонал основної діяльності працівники, зайняті тим видом діяльності, що є переважною по величині зробленої продукції (послуг) у загальному обсязі виробництва продукції (послуг) даного підприємства, тобто тим видом діяльності (галузі), продукція (послуга) якої займає найбільшу питому вагу серед продукції інших видів діяльності.
До виробничого персоналу відносять працівників, що беруть участь у процесі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), керуючих цим процесом і обслуговуючих його.
По виконуваних функціях виробничий персонал ділиться на шість категорій: робітники, учні, інженерно-технічні працівники (ІТП), службовці, молодший обслуговуючий персонал, працівники охорони.
Учні працівники, з якими укладений учнівський договір з метою придбання професії.
Молодший обслуговуючий персонал працівники, зайняті виконанням функцій обслуговування, що не має прямого відношення до виробничого процесу (прибиральники невиробничих приміщень, кур'єри, гардеробники, шофери легкових машин).
До невиробничого персоналу відносять працівників непромислових організацій, що складаються на балансі підприємства (персонал не основної діяльності) у житловому господарстві, медичних і профілактичних пунктах, дитячих дошкільних установах і ін.
Класифікація по професійно-кваліфікаційних ознаках.
Під професією розуміють вид трудової діяльності, що вимагає певних знань і практичних навичок, наприклад: слюсар, токар, фрезерувальник, механік, технолог, конструктор, програміст, бухгалтер, економіст, товарознавець і т.д.
У межах професії виділяють спеціальності вид діяльності, що вимагає додаткових знань і навичок для виконання роботи на конкретній ділянці виробництва.
Працівники кожної професії й спеціальності розрізняються рівнем кваліфікації. Кваліфікація ступінь професійної підготовленості робітників та службовців до виконання конкретного виду роботи. Складеними елементами кваліфікації є теоретичні знання працівника, його практичні навички, професійна майстерність.
У першу чергу кваліфікація робітників визначається привласненими їм розрядами або розрядами робіт, які вони виконують. За рівнем кваліфікації робітники діляться на некваліфікованих, малокваліфікованих, кваліфікованих і висококваліфікованих.
По закінченні професійного навчання на виробництві робітникові привласнюється кваліфікація (розряд, клас, категорія) за професією відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника. Кваліфікаційний розряд величина, що відображає рівень професійної підготовки працівника. Відповідно до отриманої кваліфікації (розрядом, класом, категорією) працівникові надаються робота, а в міру підвищення кваліфікації привласнюється більше високий розряд.
