Методологічні принципи

У ретроспективному періоді при аналізі й проектуванні логістичних систем, методів і прийомів логістичного менеджменту були розроблені і апробовані багато методологічних принципів, основними з яких у цей час є:

системний підхід, що проявляється в розгляді всіх елементів логістичної системи як взаємозалежних і взаємодіючих для досягнення єдиної мети керування. Відрізняючою особливістю системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а всієї логістичної системи в цілому;

принцип загальних витрат, тобто облік всієї сукупності витрат керування матеріальними й пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками в логістичному ланцюзі. Як правило, критерій мінімуму загальних логістичних витрат є одним з основних при оптимізації логістичних систем;

принцип глобальної оптимізації. При оптимізації структури або керування проектованій логістичній системі необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму;

принцип логістичної координації й інтеграції. У процесі логістичного менеджменту необхідне досягнення погодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи (ланцюга) у керуванні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції;

принцип моделювання й інформаційно-комп'ютерної підтримки. При аналізі, проектуванні й оптимізації об’єктів і процесів у логістичних системах і ланцюгах широко використовують різні моделі: математичні, економіко-математичні, графічні, фізичні, імітаційні (на ЕОМ) і ін.

Реалізація логістичного менеджменту в цей час практично неможлива без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки;

принцип розробки необхідного комплексу підсистем, цю забезпечують процес логістичного менеджменту: технічних, економічний, організаційний, правовий, кадровий, екологічний підсистеми та ін.

принцип загального керування якістю - забезпечення надійності функціонування й високої якості роботи кожного елемента логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і послуг, що поставляють кінцевим споживачам;

При формуванні логістичного ланцюга він реалізується за рахунок доставки потрібного продукту в потрібне місце в потрібний час, необхідної якості необхідної кількості з мінімальними витратами;

принцип координації діяльності з транспортними підприємствами, що забезпечують організацію і забезпечення переміщення продукції. Стосунки повинні складатися на рівні партнерських, а не за принципом замовник - виконавець;

принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень у логістичних системах, що означає відповідність екологічним вимогам по охороні навколишнього середовища, ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу й т. п.;

принцип інвестиційної і технологічної кооперації, в основі якого лежить участь економічного суб'єкта ринку в проектах по створенню термінальних комплексів, транспортно-логістичних центрів і т. п.;

принцип стійкості и адаптивності. Логістична система повинна стійко працювати при припустимих відхиленнях параметрів і факторів зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов поставки або закупівлі матеріальних ресурсів, транспортних тарифів і т. п.). При значних коливаннях стохастичних факторів зовнішнього середовища; логістична система повинна пристосовуватися до нових умов, змінюючи програму функціонування, параметри й критерії оптимізації.