Наукова база логістики

управління матеріальний логістика методологія

Наукову базу логістики становить широкий спектр дисциплін:

математики (теорія ймовірностей, математична статистика, теорія випадкових процесів, математична теорія оптимізації, функціональний аналіз, теорія матриць, факторний аналіз й ін.)

дослідження операцій (математичні методи оптимізації (лінійне, не лінійне динамічне програмування, теорія ігор, теорія статистичних рішень), теорії масового обслуговування, керування запасами, методи імітаційного моделювання, сіткового планування й ін.)

технічної кібернетики (теорії більших систем, прогнозування, загальна теорія керування, теорія автоматичного регулювання, графів, ідентифікації, інформації, зв'язку, розкладів, оптимального керування й ін.)

економічної кібернетики й економіки (теорія оптимального планування, методи економічного прогнозування, маркетинг, менеджмент, стратегічне й оперативне планування, виробничий (операційний) менеджмент, ціноутворення, загальне керування якістю, керування персоналом, організація продажів, підприємництво, фінанси, бухгалтерський облік, керування проектами, керування інвестиціями, соціальна психологія, економіка й організація транспорту, складського господарства, торгівлі й ін.).

Вже цей простий перелік показує, який величезний науковий потенціал, накопичений людством за попередні десятиліття, використовують в сучасних логістичних дослідженнях і розробках.

Для використання методології й результатів теоретичних досліджень у практиці логістичного менеджменту, координації роботи вчених і фахівців у цій області на Заході створене й успішно функціонує безліч логістичних співтовариств, організацій, асоціацій, інститутів. У США є Американське товариство проблем керування виробництвом і запасами, Американська рада із проблем менеджменту, Американське товариство транспортування і логістики, Міжнародне товариство матеріального менеджменту й ряд інших. У Європі найбільш відомими логістичними організаціями є: Британське товариство виробництва й керування запасами, Інститут логістики й керування дистриб'юцією (Великобританія), Центр логістики (Іспанія), Французька асоціація логістики у виробництві, асоціації логістики в Італії, Німеччині, Швейцарії й ряді інших країн.

Перераховані логістичні співтовариства входять до Європейської логістичної асоціації (ЄЛА), штаб-квартира якої перебуває в Брюсселі. За рубежем випускають велику кількість журналів и інших періодичних видань із питань логістики. До найбільш відомих в Росії відносяться «Риск» (ринок, інформація, постачання, конкуренція), «Логістика» та інші видання закордонних країн.

Висновок

Отже, методологія логістики дозволяє здійснювати системну раціоналізацію складних виробничих систем. Вона озброює методами підвищення організованості виробничих систем і дозволяє ефективно завойовувати конкурентні переваги.

Методологічною основою наскрізного управління матеріальним потоком є системний підхід, принцип реалізації якого концепцією логістики поставлений на перше місце.

Системний підхід означає, що кожна система є інтегрованою цілісністю навіть тоді, коли вона складається з окремих, роз'єднаних підсистем. Системний підхід дозволяє побачити об'єкт, що вивчається, як комплекс взаємозв'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтеграційні властивості, внутрішні і зовнішні зв'язки.

Функціонування реальних логістичних систем характеризується наявністю складних стохастичних зв'язків як усередині цих систем, так і в їх стосунках з довкіллям. У цих умовах ухвалення рішень без врахування загальних цілей функціонування системи і вимог, що пред'являються до неї, може виявитися недостатнім, а можливо і помилковим.

Також методами логістики є кібернетичний підхід, дослідження операцій, прогностика.

Застосування цих методів дозволяє прогнозувати матеріальні потоки, створювати інтегровані системи управління та контролю їх руху, розробляти системи логістичного обслуговування, оптимізувати запаси і вирішувати ряд складних завдань.

Різноманіття і зростаючий обсяг логістичних задач вимагають їхнього взаємного ув'язування, забезпечення загальної цілеспрямованості. Але цього важко досягти, якщо не враховувати складної залежності між окремими функціональними областями логістики. Більш 40% інформації фахівцеві підприємства необхідно черпати із суміжних, а часом і віддалених, областей.