Історія розвитку концепції контролінгу

Як нова концепція теорії і практики управління контролінг з’явився в економічно розвинутих країнах Заходу, але дістав найбільшого розвитку у США та Німеччині.

Так, наприкінці XІX - початку XX ст. промисловий розвиток США характеризувався високими темпами економічного зростання, появою трестів, холдингів і монополій, що, у свою чергу, призвело до ускладнення координації діяльності виробничих комплексів і необхідності пошуку нових, більш досконалих методів управління. На заміну бухгалтерському обліку, що лише констатував здійснення виробничих операцій, прийшов виробничий облік, орієнтований на внутрішнього користувача. Це дало можливість отримувати релевантну інформацію та суттєво вдосконалило функції планування та прогнозування.

У 1880 р. було створено систему "Atchison, Topeka & Sante Fe Railway System". Вперше контролінг був застосований на підприємстві переважно для вирішення фінансово-економічних завдань, управління фінансовими потоками та основним капіталом. А в 1892 р. компанія "General Electric Company" вперше ввела посаду контролера.

У роки Великої депресії, світової економічної кризи все актуальнішими стають методи контролінгу, усвідомлюється необхідність більш деталізованого обліку виробничих витрат і стратегічного планування. Як наслідок, у 1931 р. в США було створено "Controller's Institute of America" - професіональну організацію контролерів, а в 1934 р. започатковано професійний журнал "The Controller" (сьогодні - "The Financial Executive").

У цей час в Німеччині розвиток концепції контролінгу не відбувався. Ситуація змінилася в 70-ті роки ХХ ст. з появою на великих підприємствах центрів прибутку, відокремлених від існуючих систем управління.

Інструменти фінансового та бухгалтерського обліку, що використовувалися раніше, більше не відповідали умовам функціонування підприємств. Багато компаній зіткнулися з проблемою неплатоспроможності та необхідністю вдосконалення підходів до планування та управління. Контролінг був застосований на німецьких підприємствах та продемонстрував свою ефективність, в результаті чого розпочалося теоретичне обґрунтування його концепції. Це призвело до появи в Німеччині кількох наукових та освітніх організацій, а також випуску з 1989 р. журналу "Controller" [1].