Методика оцінки ефективності стимулювання праці на підприємстві
Методику визначення ефективності заробітної плати можна представити як відношення створеного продукту (результату, ефекту) до визначеної на його виробництво заробітної плати, тобто зарплатовіддачу. Такий підхід до визначення ефективності дає змогу виявити ступінь раціональності у витраті фонду заробітної плати при створенні суспільного продукту й оцінити її стимулюючу роль. Підвищення ефективності полягає в тому, щоб збільшення заробітної плати супроводжувалось поліпшенням виробничих показників.
Таку методику аналізу ефективності заробітної плати не можна визнати абсолютно точною, тому що вона не дає змогу повною мірою виявити власний ефект оплати праці. Чисельник формули розрахунку ефективності заробітної плати є результатом витрат, пов'язаних не тільки з оплатою праці, але із використанням засобів і предметів праці. Визначена умова, на думку А.А. Котвицького [10, с. 98], обмежує сферу застосування цього показника й вимагає подальшого пошуку більш досконалих критеріїв. Однак показник не втратив актуальності, особливо для порівняння ефективності заробітної плати на підприємствах і у виробничих підрозділах, що характеризуються аналогічними технологіями й умовами праці.
Таблиця 1.1. Методика оцінки ефективності матеріального стимулювання праці
В останні роки в господарській практиці більш успішно використовують зворотний показник - коефіцієнт витрат на заробітну плату у випуску продукції. Загальну методику розрахунку показників, що характеризують ефективність використання засобів на заробітну плату, можна представити у вигляді таблиці (табл. 1.1).
Основний вплив на величину фонду заробітної плати мають зміна середньосписочної чисельності працівників та середньої заробітної плати, що встановлюють методом ланцюгових підстановок [10, с. 99]:
АФ.ЗПЧ - (Чі - Чо) • ЗП0 (1.2)
АФЗПзп - (ЗПі - ЗПо) •Чі (1.3)
де АФЗПч - приріст заробітної плати за рахунок зміни чисельності працівників;
АФЗПЗП - приріст заробітної плати за рахунок середньої заробітної плати;
Ч0 і Ч1 - чисельність працівників звітного й базисного періодів;
ЗП0 і ЗП1 - середня заробітна плата середнього й базисного періодів.
Однак результати факторного аналізу не використовують для оцінювання ефективності оплати праці.
Для дослідження окремих елементів механізму здійснення оплати праці використовують методи математичної статистики й економіко-математичні методи. Найчастіше їх використання базується на ідеї екстраполяції. Під екстраполяцією розуміють поширення закономірностей, зв'язків і співвідношень, які діють для досліджуваного об'єкта в досліджуваному періоді й за його межами. Наприклад, А.В. Калина у праці [9, с. 64] наводить результати застосування багатофакторної адитивної моделі для прогнозування витрат на оплату праці. У іншій праці [12, с. 145 - 147] багатофакторну адитивну модель використано для прогнозування середньорічної заробітної плати працівника сільського підприємства. Проте суперечливим є спрощення цієї моделі до однофакторної часової залежності, оскільки при такому спрощенні авторами не виявлено функціональних залежностей між факторами, що входили до початкової моделі. Прогнозування фонду оплати праці на базі часових залежностей використано і в праці Н.М. Дмитренко [8, с. 87 - 91], причому в процес прогнозування включено індекси фонду заробітної плати. Метод чисельного інтегрування використано для оцінки справедливості диференціації заробітної плати до і після оподаткування [12, с. 42 - 47].
Таким чином, можна констатувати, що існуючі підходи до оцінки ефективності оплати праці ґрунтуються на однобічному оцінюванні вагомості витрат на оплату праці в системі витрат і надходжень підприємства чи у співвідношенні із його фінансовими результатами. Окремі методи економетричного моделювання, що використовують для прогнозування величини фонду оплати праці чи рівня оплати праці, не ставлять на меті дослідження впливу оплати праці на ефективність роботи підприємства. Таким чином, основне завдання подальшого розвитку методичного забезпечення оцінювання ефективності заробітної плати полягає в розробці інтегрального критерію, що найбільш повно описував би вплив фонду оплати праці на результати діяльності підприємства.
