Роль і вигоди стратегічного управління

Стратегічний план повинен обґрунтовуватися великими дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому світі бізнесу, фірма повинна постійно займатися збором величезної кількості інформації про галузь, ринок, конкуренції й інші фактори.

Стратегічний план додає фірмі визначеність, індивідуальність і впевненість у майбутньому.

Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, що направляє діяльність фірми протягом тривалого періоду часу, даючи собі звіт у тім, що конфліктна і постійно мінлива ділова і соціальна обстановка робить постійні коректування неминучими.

Вигоди стратегічного планування можна виразити є такий спосіб:

планування заохочує керівників мислити перспективно;

воно веде до більш чіткої координації зусиль, що починаються фірмою;

стратегічне планування веде до встановлення показників для наступного контролю;

воно змушує фірму чіткіше визначати свої завдання і політичні установки;

воно робить фірму більш підготовленою до раптових змін;

воно більш наочно демонструє взаємозв'язки керування й обов'язку всіх посадових осіб [10, 17].

Стратегічне планування саме по собі не гарантує успіху. Так само, як автомобіль з чудовою конструкцією двигуна не зможе рухатися, якщо він заправлений бензином низької якості, так і організація, що створює стратегічні плани, може зазнати невдачі через помилки в їхньому забезпеченні і реалізації. Проте, формальне планування може створити ряд важливих, і часто істотних, сприятливих факторів для підприємства.

Сучасні темпи зміни і збільшення знань є настільки великими, що стратегічне планування являється часто єдиним способом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву засіб створення плану на тривалий термін.

Стратегічне планування дає також основу для ухвалення рішення. Знання того, чого організація хоче досягти, допомагає уточнити найбільш придатні шляхи дій. Формальне планування сприяє зниженню ризику при ухваленні рішення. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик прийняття неправильного вибору через помилкову чи недостовірну інформацію про можливості організації чи про зовнішню ситуацію.

Стратегічне планування містить у собі всі головні функції і розділи - закупівлі, виробництво, фінанси, маркетинг, трудові ресурси, дослідження і розробки.)

Менеджери повинні поєднувати гарну підготовку стратегії з гарним її виконанням. Енергійне виконання сильної стратегії є не тільки перевіреним рецептом успішного бізнесу, але і кращим тестом на зроблений менеджмент.

У той же час не доведено, що гарна стратегія при гарному виконанні ще не дає гарантій від тимчасових спадів чи хиткого стану. Однак менеджмент несе відповідальність за розробку і використання захисних дій і підходів для подолання труднощів при несприятливих умовах [10, 18].

Таким чином, суть гарної побудови стратегії зводиться до створення досить сильної ринкової позиції й організації, здатної працювати, незважаючи на непередбачені події, сильну конкуренцію і внутрішні проблеми.

До труднощів стратегічного планування можна віднести стереотипність мислення старих керівників, недостача інформації, складності передбачення страйків, криз, політичних ускладнень і т.п.