Інноваційні напрями стратегічного управління

Світовий історичний досвід незаперечно доводить, що ефективний і стійкий розвиток підприємств у різних сферах бізнесу досягається за рахунок оперативного використання у своїй господарській діяльності відкриттів, винаходів, і інших інновацій, що забезпечують стратегічні конкурентні переваги на ринку.

Підприємства, що здійснюють упровадження нововведень, зосереджуються на пошуку принципово нових, ефективних технологій, проектуванні необхідних, але ще не відомих видів товарів, методів організації виробництва, збуту товарів і т.д.

Для реалізації наступальної інноваційної стратегії необхідно:

керівникам підприємства мати інноваційне мислення;

· мати персонал творчого складу і високої кваліфікації;

· гарне знання ринку і маркетингових методів;

мати можливість розподілу ризику;

обґрунтовано вибрати ефективну інновацію;

скласти план і провести великого організаторського роботу з упровадження наступальної стратегії.

Наступальна інноваційна стратегія має кілька різновидів, серед яких можна виділити три основні [11, 53].

. Стратегія досягнення переваг по витратах за рахунок більш дешевого виробництва і збуту продукції. Масове виробництво дозволяє мінімізувати постійні витрати і встановлювати низькі ціни.

. Стратегія орієнтації на нові ринки - найбільш ризикована і дорога; припускає розробку нових товарів і освоєння нових ринків одночасно, що дозволяє знизити залежність підприємства від одного продукту чи асортиментної групи і виявити найбільш ефективну сферу діяльності.

. Стратегія орієнтації на конкретний сегмент ринку досягається через низькі чи ціни унікальне припущення шляхом контролю витрат і концентрації зусиль на декількох товарах,. призначених для особливих груп споживачів. Унікальність товару досягається за рахунок підвищення його якостей і специфічних споживчих властивостей.

Будь-який інноваційний проект зв'язаний з визначеним ступенем ризику, що обумовлюється:

неготовністю ринку відразу сприйняти нововведення;

технічною чи технологічною недоробкою нового товару;

практичною неефективністю;

неповною реалізацією у встановлений термін;

великою невизначеністю результатів прийнятої стратегії й інших причин.

Вибір конкретної стратегії інновації здійснюється з обліком внутріфірмових і зовнішніх умов функціонування підприємства, виходячи із системи взаємозалежних критеріїв.