Стан інформаційного ринку України
Інформаційні технології та продукти сприяють зростанню людського капіталу, полегшують та прискорюють процес пізнання (отримання інформації), перетворення інформації на знання, які трансформуються в ідеї, що є основою інновацій. Завдяки широкому використанню інформаційної продукції та послуг створюються нові умови для діяльності та розвитку суспільства не тільки в економічній площині, а й у соціальній сфері, політиці. Активний процес інформатизації є передумовою розвитку економіки, заснованої на знаннях. Через це у світовій інфраструктурі підвищується значимість розвитку ринку ІКТ на новому етапі розвитку економіки.
За даними Організації з економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-Operation and Development - OECD), у 2007p. загальний обсяг ІКТ ринку країн-членів даної організації склав майже 2483 млрд. дол. США, що складає 84 % від обсягу світового ІКТ ринку [7, 39].
Найбільшим був сегмент комунікацій, який склав 50,7%. Майже чверть зайняв сегмент комп'ютерних послуг. Найменшою (10,3%) була частка програмного забезпечення, а питома вага комп'ютерних апаратних засобів на ІКТ ринку склала 14,3%.
Така структура закономірна та є наслідком широкого використання в усіх сферах суспільного життя локальних мереж та мережі Інтернет. Також збільшується потреба у засобах, які забезпечують їх функціонування (комунікаційно-апаратне обладнання).
На відміну від обсягів експорту-імпорту ІКТ розвинутих країн OECD, обсяг українського експорту та імпорту є невеликим. За даними Держкомстату України, експорт комп'ютерних послуг у 2003р. склав лише 5,9 млн. дол. США.
За 2003-2006 pp. експорт зріс майже у 15 разів (до 86,8 млн. дол. США), але питома вага його у загальному експорті послуг у 2007р. склала 1,2%, а у загальному обсягу експорту товарів і послуг - 0,2%. Протягом того ж періоду обсяг імпорту комп'ютерних послуг перевищував експорт у 1,5-3 рази, що свідчить про недостатність пропозиції цих послуг власного виробництва. Загалом же імпорт комп'ютерних послуг має також невеликі обсяги - це всього 3% від загального обсягу імпорту послуг та 0,2% від всього обсягу імпорту товарів і послуг. У 2007р. імпорт склав лише 2,4 дол. США на 1 жителя України. Такі дані свідчать про недостатній рівень розвинутості даного сегмента інформаційного ринку країни [7, 40].
Розглянемо стан загального обсягу виробництва та реалізації послуг у сфері інформатизації протягом 2003-2006 років. Безперечно, навіть зважаючи на інфляційні процеси, величина даних показників значно збільшувалася щороку, і у 2005 р. порівняно із 2003р. зросла майже у 7-8 разів, а обсяг послуг.
У 2006 р. у США обсяг комп'ютерних послуг на 1 особу сягав 967,3 дол. США, у Японії - 599,6; у Німеччині - 894,1; уФінляндії - 479,6 [7,40], тоді як в Україні обсяг вироблених і реалізованих послуг у сфері інформатизації на 1 особу склав відповідно 24,4 та 26,6 грн., причому населенню щорічно було надано їх в розрахунку на 1 особу на суму 3 грн.
Проведений аналіз свідчить не тільки про те, що такий сегмент ринку як населення недостатньо охоплений ІКТ послугами, а й про серйозні проблеми функціонування та розвитку інформаційного ринку в Україні, що потребує подальшого вивчення та оцінки.
Стосовно ринку програмних засобів слід зазначити, що, за орієнтовними даними, сьогодні тут працюють близько 300 фірм, 70% з яких знаходиться у м. Києві. При цьому безпосередньо комерційним розробленням програм займається менше третини їх, решта - дистрибуцією та системною інтеграцією. Розробки здійснюються лише в галузі прикладного програмного забезпечення. Основна частка припадає на системи бухгалтерського обліку, офісного діловодства, банківські системи, так звані Інтернет-продукти. Решта категорій ПЗ представлена недостатньо або не представлена взагалі. Значний обсяг вітчизняного ринку програмних засобів становлять різноманітні інформаційно-пошукові системи, а також комерційні, юридичні та інші бази даних.
Створення програмних засобів є однією із сфер діяльності, де реально може бути використаний великий науково-технічний потенціал України. Слід зазначити, що через недостатність попиту на програмні засоби на внутрішньому ринку через низький рівеньзастосування інформаційних технологій створення цих засобів може стати складовою національної економіки у разі орієнтації їх на експорт. Прикладом може слугувати досвід Індії, де у цій галузі створено близько 200 тис. робочих місць для висококваліфікованих фахівців, а також успіхи Ірландії, Ізраїлю, Пакистану і Таїланду.
Для розвитку такої галузі Україна має високоосвічені, кваліфіковані і порівняно дешеві трудові ресурси (найважливіший фактор), а також достатню телекомунікаційну інфраструктуру. Діяльність у цьому напрямі дасть змогу створити велику кількість робочих місць для висококваліфікованих фахівців, зменшити відплив інтелектуального потенціалу з України і забезпечити у перспективі зростання обсягів надходжень до бюджету від оподаткування новостворених підприємств, а також сприятиме створенню іміджу України як високотехнологічної держави.
