Ступінь задоволеності основних потреб працівників слідчих підрозділів
Сучасний психологічний словник визначає потребу як «внутрішній стан функціональної або психологічної нужди або нестачі чого-небудь для підтримки життєдіяльності об'єкта, суб'єкта, індивіда, соціальної групи, суспільства» [4, с.326]. Існують різні класифікації потреб, однією з яких є ієрархія потреб А. Маслоу, в якій він виділяє наступні групи потреб: фізіологічні потреби, потреби в безпеці, в приналежності і любові, потреба самоповаги та потреба у самоактуалізації. На підставі цієї класифікації було створено методику діагностики ступеню задоволеності основних потреб, яку ми використовували для визначення задоволеності основних потреб працівників слідчих підрозділів. Автор методики припускає, що ті потреби, на які досліджувані вказують як на найбільш бажані («хочу цим володіти»), є для них найбільш незадоволеними. Результати, отримані за даною методикою, наведені у таблиці 2.5.
Як видно із таблиці 2.5, в групі чоловіків найвищий показник зареєстровано за потребою у самовираженні (25,78). Це досить високий бал, який свідчить про бажаність для досліджуваних цієї групи розвитку своїх здібностей, особистісного росту. Вони прагнуть до нового і незвіданого, для них важливо займатися справою, що вимагає повної віддачі та відповідає їх особистим якостям. Саме ці потреби, згідно з даними методики, є найбільш незадоволеними у чоловіків - слідчих. На другому місці за ступенем незадоволеності потреб в групі чоловіків знаходиться потреба у визнанні, середній бал якої склав (23,16). Тобто чоловіки-слідчі вказують на своє бажання підвищувати рівень майстерності та компетентності, добиватися визнання і поваги та забезпечити собі високий стан в суспільстві. Третє місце за ступенем бажаності (а значить незадоволеності) в групі чоловіків займають матеріальні потреби (22,18). Для чоловіків є важливим і значущим забезпечення свого матеріального комфорту, достатній рівень заробітної платні та інших доходів. Найменший середній показник в групі чоловіків зареєстровано за соціальними (міжособистісними) потребами (15,64), які є найбільш задоволеними у досліджуваних першої групи. Даний факт свідчить про те, що у чоловіки певною мірою задоволені відносинами з людьми, стосунками зі співробітниками, взаєморозумінням у сім’ї.
Таблиця 2.5 Основні групи потреб працівників слідчих підрозділів (хср+σ)
Потреби |
Чоловіки |
Жінки |
t-емп |
с |
Матеріальні потреби |
22,18+5,16 |
20,1+6,23 |
1,57 |
- |
Потреби в безпеці |
18,51+4,5 |
18,37+4,41 |
0,13 |
- |
Соціальні (міжособистісні) потреби |
15,64+5,12 |
19,0+5,21 |
2,66 |
0,05 |
Потреба у визнанні |
23,16+4,27 |
21,24+4,19 |
1,95 |
- |
Потреба у самовираженні |
25,78+6,24 |
26,02+7,81 |
0,14 |
- |
Як видно із таблиці 2.5, в групі жінок найвищий показник також зареєстровано за потребою у самовираження (26,02). Тобто для жінок дуже важливе місце посідає бажання займатися справою, яка вимагає повної віддачі, розвивати свою силу та здібності. Саме ці потреби є у досліджуваних першої групи найменш задоволеними. Друге місце за ступенем незадоволеності в групі жінок займає потреба у визнанні, середній бал за якою склав 21,24. Це досить високий бал, який свідчить про бажаність для жінок визнання та поваги оточуючих, прагнення підвисити свій рівень майстерності. На третьому місці в групі жінок знаходяться матеріальні потреби (20,1), бажаність яких виявилася трохи меншою. Жінки хочуть заробляти на життя для забезпечення свого матеріального комфорту, покупок гарних речей тощо. Найнижчий середній бал в групі жінок мають соціальні потреби (19,0) та потреба в безпеці (18,37), які є найбільш задоволеними у досліджуваних другої групи. Тобто жінки певною мірою задоволені взаємовідносинами з оточуючими, взаєморозумінням з ними. Вони прагнуть уникати неприємностей та забезпечити своє майбутнє.