Вдосконалення інформаційної системи забезпечення якості діяльності підприємства (з використанням ЕОМ)

Наявність загальної системної моделі ВГО та її управляючої підсистеми дозволяє збудувати модель складу вже конкретної системи управління якістю. На цій основі виділені наступні елементи, що визначають склад діючих систем забезпечення та управління якості продукції:

ª зовнішня директивна, регламентуюча, правова і нормативно-технічна документація, звітна документація, ініціативні плани та пропозиції;

ª організаційна система, що включає організаційну структуру і функціональні підсистеми управління якістю, внутрішня організаційно-методична, регламентуюча і правова документація;

ª загальне ресурсне забезпечення, в тому числі, методичне і теоретичне, алгоритмічне і програмне, технологічне, метрологічне і кваліметричне, матеріальне;

ª інформаційне забезпечення, що включає інформаційно-методичне забезпечення, вхідну і вихідну інформацію про функціонування керованої системи;

ª внутрішня управлінська документація щодо поточної діяльності елементів системи.

Модель складу системи забезпечення якості, що відповідає цим вимогам, приведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Запропонована модель складу системи забезпечення якості діяльності ПП «Паксервіс»

При цьому модель складу системи повинна будуватися за схемою замкненого контура управління і за прийнятою класифікацією цілей управління якістю продукції.

Однією з найважливіших проблем створення ефективно функціонуючих систем управління якістю продукції є раціоналізація їх розробки на основі системного підходу і врахування наступних стадій: впровадження, освоєння, експлуатації і модернізації. Вирішення зазначених питань пов'язано із створенням моделі організації розробки, впровадження і вдосконалення систем забезпечення якості. Ця модель базується на методології і досвіді проектування складних систем і систематизує процеси розробки з урахуванням особливостей об'єкта проектування.

Як показали дослідження і досвід, розробку системи забезпечення якості доцільно об"єднати у наступні взаємопов'язані етапи: перед проектна підготовка; ескізне проектування; технічне проектування; робоче проектування; експериментальне опрацювання і впровадження системи.

Взаємозв’язок робіт і етапів найкращим чином може бути визначено типовою сітьовою моделлю. Ефективна діяльність щодо забезпечення якості продукції можлива лише за умови наявності розвиненої нормативно-технічної бази системи регламентуючої документації, така система повинна відповідати наступним принципам:

вимоги орієнтовно дотримання регламентованих вимог;

керованість, відкритість та динамічність;

здатність до структуризації;

організаційно-методична підготовленість на різних рівнях управління;

типовість та уніфікованість елементів;

узгодженість із системами регламентуючих документів більш високого рівня.

Аналіз існуючих форм регламентуючих документів показав, що вищезгадані принципи задовольняє система документів, ключовим елементом якої є стандарти підприємства (СТП), гармонізовані з міжнародними стандартами серії ІSО 900-10000.

Сучасна система забезпечення якості має складну функціональну і організаційну структуру. В ній найбільш важливу, базову роль відіграють функції технічного контролю якості продукції і метрологічного забезпечення виробництва. Тому цим функціям і організаційним структурам, що їх реалізують, повинна приділятись підвищена увага.

У рамках організаційного аспекту якості зміни на базі загальної теорії системного проектування велика роль належить методичним основам побудови функціональної системи метрологічного забезпечення виробництва і формування організаційних структур контролю якості продукції. Це приведе до якісної зміни основних цілей метрологічної діяльності - переходу від вирішення окремих, суто обслуговувальних завдань щодо забезпечення вірогідності вимірювань, до вирішень цілого комплексу завдань, що суттєво впливають на функціонування підприємства і рівень кінцевих результатів, що призведе до підвищення ефективності роботи підприємства, де системи, яка в найкоротші терміни та з мінімальними витратами фінансових і людських ресурсів на програмне й апаратне забезпечення зможе забезпечити розрахунок показників для оцінки ефективності організаційного управління на підприємстві.

Оскільки передбачається, що програмний продукт повинен буде обробляти и зберігати значний об’єм даних, то доцільно зберігати цю інформацію певним образом в базах даних. Завдання бази даних полягає в зберіганні в одному місці всіх даних, що становлять для деякого підприємства інтерес, до того ж таким чином, котрий свідомо виключає їхню надмірність. Зберігання множених копій даних в різних місцях підприємства загрожує можливістю виникнення неузгодженості між приблизно ідентичними наборами даних. В добре спроектованій базі даних виключається надмірність даних, ймовірність зберігання суперечливих даних зводиться до мінімуму. Тоді програмний продукт, що розробляється, можна віднести до класу систем управління базами даних (СУБД). Будь-яка СУБД ґрунтується на певній моделі даних.