Функції менеджера
Виділяють наступні сфери комунікативної взаємодії керівництва з персоналом:
• найняття на роботу (мета комунікації у даному випадку - переконати потенційного робітника у перевагах роботи на даному підприємстві, а також отримати певне враження про претендента на роботу);
• орієнтація (мета комунікації - забезпечення робітника необхідною інформацією про його робочі функції та ролі в організації);
• індивідуальна оцінка (за допомогою комунікації менеджер повідомляє підлеглому свою оцінку його вкладу у діяльність підприємства);
• особиста безпека (комунікація дозволяє надати робітникам інформацію про заходи та ступень їх безпеки у трудовому процесі);
• дисципліна (мета комунікації - ознайомлення робітника з правилами та інструкціями підприємства).
До причин неефективних комунікацій можна віднести:
• несприятливий соціально - психологічний клімат у колективі;
• особисті аспекти;
• неповнота інформації, яка сприймається;
• погана структура повідомлень;
• слабка пам'ять;
• відсутність зворотного зв'язку.
Менеджери загального керівництва обіймають посади президентів, голів правління, генеральних директорів, виконавчих директорів та їхніх заступників. Менеджери визначають місію та філософію організації, відповідальні за формування генеральної стратегії та ключових функціональних стратегій, визначають маркетингову, фінансову, технічну політику та політику управління персоналом, затверджують плани виробництва та внутрішні нормативні документи, контролюють виконання поточних планів виробництва і постачання товарів споживачам, здійснюють зв'язки і контакти із зовнішнім економічним середовищем.
Менеджери лінійного управління виробництвом обіймають посади директорів з виробництва, керівників філій та представництв, начальників виробництва, начальників цехів і змін, старших майстрів, майстрів дільниць основного виробництва, виконробів тощо.
Функціональні обов'язки лінійних керівників полягають у забезпеченні виконання виробничих планів, суворому дотриманні технології виробництва, забезпеченні якості продукції на рівні встановлених стандартів, ефективному використанні виробничих ресурсів, створенні безпечних умов праці, стимулюванні та вихованні персоналу.
